Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46394
Рецензій: 90549

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Хє-хє, новенька рима :)

(Рецензія на твір: Про верлібри оце розповім, автор: Олесь)

© Михайло Карповий, 15-05-2009
Привіт, Олесю! Вірш якось не пройняв, бо дискусій на тему верлібр vs силаботоніка я колись начитався по саме не хочу. Але то таке.
Головне, що тут є новенька і дуже нічогенька рима "серце-не сердься", яку варто запатентувати. У мене далі "серце - перцю - в герці - скерцо" фантазія не пішла. Додаю "не сердься" до колекції.

Ні собі - ні людям. О як я вирішив. Немає вже цієї унікальної рими. Мені як автору власних творів це легко зробити. Я ж автор (вибачаюсь за повтори). Мабуть, поетом є та творча особиістість, твори якої вже стали належати народу. І вже він вирішує, хто автор, а хто - ні. Скільки ж існує народних пісень, а вони мали свого автора. То більшовицька якась хитрість, щоб гроші автору не перераховувати за кожен випадок уваги-експлуатування його творчого здобутку. Та не про неї мова. Поки що у цього твору автором є я. Як, мабуть, і залишусь.
Про верлібри писати невдячна робота. Поки за них не взявся видатний літератор нашого сайту, тема верлібрів викликала тільки інтерес, а зараз вона виглядає провокаційною. Кон'юктурною. О як. А така ціль-мета перед автором не стояли.
На все добре, Михайле. Мені приємно, що ти гарно відчуваєш, коли мені смішно, а коли - ні. Бо першого більше. Помилитись складно:)

© Олесь, 15-05-2009

Привіт, Михайле.
Як мені казали досвідчені люди, рима - то другорядне, а головним, першорядним є смисл вірша. Та то таке... Може, вони помиляються.
Оце тільки зараз, вранці збагнув, що обидва запатентовані тобою слова можуть мати спільний корінь. Вже не знаю, що і робити. Може, видалити разом з віршем? А як же тоді бути з правдою?
Ото і не знаю. Порадив би хоч хто-небудь. Чекатиму.
Дякую, що завітав. Мабуть, з рік не перестрівались :))
Гарного тобі настрою. Мій - зіпсовано. Я ж звик виключно до овацій. А тут така іронія...

© Олесь, 15-05-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.65883493423462 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …