Ні, пані Уляно! Не зважайте на мої уявлення про літературу, я напене помиляюсь. Той, хто шукає нові форми, завтра може виявитись славетним письменником. Хоча може також стати каліфом на годинку... Ваш стиль, без сумніву, цікавий. А мої смаки - то лише мої смаки, геть ретроградів! :-)
Щодо відгуку на "Квітневий мезальянс", зверніть увагу, будь ласка, на те "Усе за Фрейдом". Українській (літературній) мові не властиве "по" - "Усе по Фрейду".
У Вас народжується свій стиль письма, але над мовою (це Ваш головний інструмент - мусить бути вигострений, довершений) доведеться працювати. Редагування власних речей - справа марудна, надзвичайно обтяжлива, однак, я помітила, що з часом набиваєш руку і йде значно легше. На початках "вилизування" восьмисторінкового оповідання у мене зайняло більше трьох місяців, тепер бачу, що пишу майже набіло, значно менше переробляю. Тож робота двох років не проминула даремно.
Дякую за Ваш довгий відгук :-), за мій об"ємний також перепрошую,
з повагою,
Наталка
Ага, пані Наталю, пишу реци :)))). Але от надійдуть вихідні, то мені знов не вдасться зайти на ГАК, а то дуже прикро. Якщо вам незручно звертатись до мене на псевдо (може я зараз би його і не обрала, проте воно має свою історію, тож нехай залишається), то можете називати мене просто Уляна (це моє спрвжнє ім"я, по паспорту, чесне слово :-). Ну атака, мабуть, надто сильно сказано, хоч в мене є кілька більших за обсягом і більш наближених до літератури творів, на які мені б хотілося отримати відгуки, зокрема від Вас. Але, знову ж таки, як я вже пересвідчилася, їх краще викладати по шматках, а тоді не одразу вимальовується сюжет... Історію про бабуню, мабуть не варто й намагатись викладати, хоча, можливо, там і прослідковувався вплив якоїсь філософії, хммм... Облишмо. Читала ваш відгук на злостивий шарж про весільну церемонію. Ну, що вдієш, мені притаманно впадати у крайнощі. А вчора був саме такий настрій - кусючий і злий. Вибачте, якшо відгук задовгий. Сподіваюсь на вашу подальшу увагу до моїх опусів. З повагою, Консуело-Уляна
Бачу, пишете реци :-)))
Розвідка - це добре, коли в атаку підете? :-)
Казка мені виглядає для підлітків. Могла би бути цікавою і для їхніх батьків. На жаль, підлітки майже не читають, а слово "казка" їх на прочитання Вашого твору не сподвигне. Якщо для старших, ніж 13-14-річних людей, то додавайте під гумор якусь цікаву підкладку, ой, а не завстидаюсь цього слова, навіть філософію. :-) Ще мусить бути сюжет. Не просто щоденне життя старенької, але добряче просунутої, відьми, а плинність подій.
Слово "шановна" більше не вживатиму :-) Просто якось дивно писати "Пані Консуело", не звучить. Просто Консуело? Надто панібратськи... Ото сама не знаю, пообирають люди таких псевдо, а ти, бідна, мучся, як звернутись :-)))
Натхнення, вдалих атак на ГАК :-),
з повагою,
Наталка
Шановна (не люблю я цього звертання - сухе воно і якесь... нафталінове :))) пані Наталю. Дякую що все ж написали відгук. втім, не думайте що сама я сприймаю цю казочку як щось серйозне :))). Швидше, її можна віднесьти до т.зв. жанру "розведка боем"... Вік? всі, хто має достатньо почуття гумору і в той же час досить допитливий, щоб ставити питання :)).
Я б писала відгуки на чужі твори з радістю, просто кілька останніх тижнів трохи запарилася на роботі. Але надалі виправлюсь, обіцяю. Дякую вам ще раз
