Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Обережно! Роман Ульяненка!

(Рецензія на твір: Ями в сучасній літературі, автор: Василь Тибель)

© Резонанс (216.224.124.—), 19-04-2009

Початок 2009-го року ознаменувався чималим скандалом у літературній царині, пов’язаним із виходом у світ роману Олеся Ульяненка "Жінка його мрії" (вид-во "Клуб Сімейного Дозвілля"). Нагадаємо, що Національна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала роман Ульяненка порнографічною продукцією і заборонила його продавати. Книжка вийшла наприкінці 2008 року двома накладами - 7 і 3 тис. примірників.

- Видавництво вже розірвало зі мною контракт, - розповів Ульяненко на презентації свого роману в столичній книгарні "Є". - За місяць продали багато книжок. Три останні дні читачі шукали мою книжку, та на прилавках її вже не було.

І справді роман продавати припинили. Книжка коштувала 22 грн. Її вилучають і передають видавництву "Клуб сімейного дозвілля".

- Або Ульяненко викупить наклад, або книжки підуть на макулатуру, - каже головний редактор КСД Світлана Скляр. - Він шукає видавництво, яке викупило б роман. Сподіваюся, що знайде, інакше ми зазнаємо значних збитків.

У романі "Жінка його мрії" йдеться про життя відставного генерала. Після самогубства дружини він здійснює свої сексуальні фантазії. Ульяненку закидають детальні описи статевих актів.

- Експертна комісія зазначила, що автор зображує сексуальні дії так майстерно, що люди можуть захотіти їх відтворити, - пояснює керівник арт-клубу "Остання барикада" Олесь Доній.

До складу комісії входять, зокрема, актор Богдан Бенюк, співак Святослав Вакарчук, міністр культури Василь Вовкун, літературознавець Іван Дзюба, нардеп від НУ-НС Лілія Григорович, письменник Андрій Курков, однак не всі вони підписалися під вердиктом книжці Ульяненка.

- Я нічого не підписував, - заперечує Андрій Курков. - Вони вписали моє прізвище без моєї згоди. Я писатиму заяву про вихід із комітету! Ульяненка я люблю, найбільше подобається його роман "Сталінка".

Так само і Святослав Вакарчук заявив, що не підписувався під рішення комісії.
Олесь Ульяненко написав десять романів. 1997-го за "Сталінку" отримав малу Шевченківську премію. "Жінку його мрії" закінчив 2006-го.

- Мої попередні романи страшніші за цю книжечку, - вважає він. - Інші - написані, але не надруковані - точно піднімуть комісію на диби. В Україні якийсь навіть не тоталітарний режим, а самоїдство, що лишилося нам у спадок від радянських часів. Два роки тому роман був надрукований у журналі "Кур’єр Кривбасу", пройшов нормально. Вони ще й Шевченка заборонять.

Видавець і письменник Дмитро Капранов, каже, що Ульяненко зробив помилку:
- Треба писати "Увага! Книжка містить ненормативну лексику. Дітям до 18 читати заборонено". Коли вийшов "Кобзар 2000", ми так і зробили - вказали, що книжка містить нецензурні слова. У нас ніяких проблем не було.

І насамкінець у "Іншої літератури" виникло три запитання:

1. Чому вже згадувана комісія так раптово "прокинулася"? Бо, правду кажучи, багато хто й не підозрював, що про нашу з вами суспільну мораль десь там хтось так ретельно дбає?!

2. Чому під приціл стражів моралі потрапив саме Ульяненко? Адже сучасна література просто таки перенасичена відвертими сценами і "яскравими та самобутніми" персонажами, поряд із якими самозаглиблені лесбійки та зворушливі гомосексуалісти Ульяненка видаються чи не найкращими представниками нашого суспільства?

3. І нарешті – чи можна буде у майбутньому замовляти подібні "заборони" комісії задля використання їх як вдалий піар-хід? Бо після такого галасу навколо книжки про роман Ульяненка не знають хіба що діти (як сказала би сумнозвісна комісія, і слава Богу!) І, до речі, скільки це буде коштувати?

Тут і казці кінець, а хто таки встиг купити книжку – молодець!



Резонанс
"Повернення Великої Інквізиції", "Ульян як дзеркало української цензури", "Перша заборонена книжка в Україні", "Історія неандертальського штибу", "Вакханалія цинізму" чи "жертва чиновницького маразму"?, "Про диктатуру моральних ідіотів: остання крапля" - такими заголовками рясніють відгуки на вихід у світ і заборону книги Олеся Уляненка "Жінка його мрії".
"Давайте відразу привітаємо себе, дорогі брати і сестри, з новим 1937 роком", - вигукує в "Телекритиці" Михайло Бринних.
За пропозицією Сергія Жадана, "культового" сучасного письменника, оголошено збір коштів на юридичну допомогу автору забороненого твору. Журнал "ШО" викликався з першим внеском у 5000 гривень. (У дужках слід зауважити, що цей журнал теж постраждав - опублікувавши кілька місяців тому уривки з Уляненкових "Квітів Содому". Тоді було знищено 22 з половиною тисячі примірників видання, які начебто "містили елементи порнографії". Працівники друкарні тоді виявилися пильними і самі відстежили крамолу та зупинили її розповсюдження...)


Crazy_Spider 03/02/2009 - 18:52.
Бляха, деградація повна! Все, що робиться, чи не робиться в суспільного житті, пояснюється піаром! Знайшли чергового божка-демона. Ви геть збожеволіли, панове. Ви знаєте лише три слова нині і ними все, немов папуги, пояснюєте: піар, гламур і дискурс. А ні, перепрошую, чотири: іще постмодернізм. Так само, як цитуєте де треба, де не треба, Гейзінгу або Гайдеггера. Не соромно за такі вихолощені та заповнені чужинецькими сурогатами мізки?

Вакуленко-К. Володимир 03/15/2009 - 13:01.
Національна експертна комісія з питань суспільної моралі... Я думав що ідійоти тільки кризову ситуацію в країні можуть створювати, а воно бач як. Ну що ж, сідаю писати порнографічний роман. Світлини обов"язково. Доречі, Завдяки Олесю сучліт таки почала відбуватися. Царство небесне Василю Стусу, але епоха дисиденства відроджується в 2000-х. Ганька моралізаторам і демократизаторам! Пиздити пора всіх, хто занадто правильний! То вже не люди, а збанкрутіле бидло, яке хоче в останній подих нажитися на чийомусь дійсно талановитому труді!

idem 03/15/2009 - 13:25.
Не мала змоги прочитати книги чи бодай тих уривків, за які вона вдостоїлася такого вердикту від "громадської моралі". (Але якщо є у кого в списках чи електронкою - ми з чоловіком радо прилучимося до цього вульгарно-розпусного чтива!:)))
Тому буду говорити лишень про наслідки, що випливають безпосередньо з факту інквізиційного вилучення книги Ульяненка з обігу.
Моя колежанка, досить пристойний (і в моральному, й у професйійному значенні) пеисьменник, що пише на далекі від еротики фантазійні та соціальні теми, заявила: "Все, з мене годі. Переходжу на російську мову. Не досить того, що україномовною літературою неможливо заробити, що видатки на українську культуру не прогодували б мишей у якомусь там музеї, то ще й з*явилася цензура, яка за невідомо якими критеріями ріже книгу. Та краще я видрукуюся в російському видавництві - адже таких санкцій на російську книгу у нас немає, чи не так?"
Це, слід думати, не поодинокий факт. Остаточне змаразміння нашої культурної політики викличе відтік мізків з української культури. Переважна частина подасться, зрозуміло, у Росію - візовий режим простіший, мова споріднена, - решта шукатиме визнання в Європі. Нам мало Гоголя, Ахматової, Булгакова, Ніки Турбіної, Чигракова (рок-гурт "Чиж"), Айвазовського, - та їх тут усіх не переназвеш... Нам треба ще сучасних письменників викинути втришия з, так би мовити, нашого культурного простору. Хто наступний у шерензі новітніх дисидентів? Забужко? Покійний Покальчук? Винничук? Кухарук? І чи буде у нашій політиці, судовій системі, господарських галузях багато засуджених зваричів - ну, щоб зберегти суспільний баланс?
Невесело у нас писати, панове.
А книжку таки просимо прислати - пошту дізнатися легко.
:)))
кохаймося))))

Вакуленко-К. Володимир 03/15/2009 - 13:35.
До речі, я насправді надумав видати книгу еротичних віршів. Пофіг якою вона буде - самвидавча чи офіційна. Пограємо в онлайн? Власне, давайте напишемо листа в ООН стосовано таких парнографів як Беатріс Смол з її Рабинею страсті, чи Джоану Ліндсей? Головне, що російський базар нас снабжає перекладами. Слухайте, а хтло пам"ятає французький бестелер 90-х "Еманунль - порнозвізда"? Суки такі ті моралізатори, які мабуть не знають української. А бізнес є бізнес - все таки попит на українську літературу з"явився. Куди ж їм макулатуру книжкових магазинів, якщо попит на якість?

http://www.inlit.com.ua/node/3555#comments
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026504993438721 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати