Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Зберу сюди усі рецензії з конкурсу. На пам'ять

(Рецензія на твір: Очікуючи вантаж на рейді о. Лесбос. Гай Валерій Катулл, автор: Третє Я (колишній ТШЗ))

Гарна пародія...
...але не переклад.
А втім, Катулл в осному матюками й писав. Ги-ги-ги!

Ахтунг!
Значить, свою подругу ви намірюєтесь цілувати. Вербально і орально, значить. Перевірений дідівський спосіб вас, значить, не влаштовує. А от старому ж підарасові ви, значить, обіцяєте вграти в дупу.
Ахтунг, конкурсанти! Підари серед нас!

Відгуки на цю рецензію

Дас іст фантастішь. Я-я!

І де ваша політкоректність :)? У цьому разі "вграю в асс" вжито як абстрактна лайка, не більше. А вірш про лесбіянця.

гомоеротика

Ніде не написано, що твір адресований до особи протилежної статі, а обіцянка вграти в асс старого педераста, який, звісно, буде заздрити саме неприродньому коханню, розвіює останні сумніви.
Це чиста гомоеротика.

Відгуки на цю рецензію

А прикол буде, як ОЦЕ візьме перше місце. Голосуймо за це!!!

Не другого, а третього закону Ньютона. Другий - це маса на прискорення дорівнює силі. А третій - що дія дорівнює протидії.
Вибачте за наїзди - я справді перейшов межу. Після того, як конкурс буде закінчено, і учасники розанонімізуються, я готовий повторити це вибачення прилюдно і персонально.

Скажу як перекладач перекладачеві - намагання наїхати на колегу відповідно до другого закону Ньютона вертається до Вас з тією ж силою. Так що можете не бризкати слиною - не допоможе. А вихованість або є або немає. У Вас - немає. Прикро.
Втім, дякую за цікаву розмову. Для довідки - лесбійський секс теж є формою гомосексуалізму. Це так, якщо Ви не знали.

" І ти відчуєш, що то є – мужик! " ????????
Це шо так автор уявляє себе жінкою?
Ось ви просто уявіть собі цю сцену: старий педераст пускає слину, коли бачить сцену кохання чоловіка з жінкою. Не можете? І я не можу. Бо такі сцени він бачить щодня. Старий він. Надивився він їх за своє життя. Але тут він побачив щось таке...
От і заздрить він. Старий. Непотрібний.
Сам головний герой звертає увагу на нього. Чому? От ви розпізнаєте на вулиці старого педераста? Я - ні. Хіба, якщо почне, не дай боже, приставати. Але тут головний герой не сам (він з дівчиною, як ви вважаєте). От ви, коли ви з вашою коханою особою є на вулиці, то чи придивляєтесь до якого-небудь педераста на предмет заздрості до вас? Можете не відповідати.

По-лесбійськи - це коли жінка з жінкою. Тобто, аффтар уявляє себе жінкою. Але з твору випливає, що аффтар - це типу чуловік. Тобто, це чоловік, який хоче бути жінкою. Тобто, це він тільки тимчасово перебуває на острові Лесбос, але прямує на острів Гомос Латентус. Конкурсанти, будьте пильними!

Можете довіряти, а можете і не довіряти. Це ваш вибір. Мені цікаво, що, на вашу думку, мені має сказати вираз "по-лесбійськи"? Чи ви бажаєте зберегти це в таємниці?

А вираз "по-лесбійськи" вам нічого не говорить? Втім, ви, певно, знаєтеся на гомоеротиці і вашій думці можна довіряти

Немає кінця цьому неподобству
Ханжество - це приховувати чи вдавати, що не бачиш-не видиш.
А чим є оті покази, які невтомно експонуються?
Мені відомий один Редактор літвіртресурсу, який також полюбляє щось подібне. Я маю на увазі у віршах, на електронни х чи якихось інших паперах. Не знаю, чи полюбляє на стінках у певних місцях громадянського нетривкого перебування.
А ще відомий один літературно-віртуальний ресурс, на якому завжди знайдеться отаке о, як ми видимо-бачимо.
Мені ніяк не вдається стати ханжою, бо не можу вдавати, що нічого того, що є, немає, а того, що бачу - не існує.
Технічно досконалий вірш. Я навіть здогадуюсь, чий :)))
Творчих успіхів, гарного настрою бажаю з посмішкою.
Бо тільки і залишається, що посміхатись. Все інше - не вдається :)

Відгуки на цю рецензію

"Сильніше та сильніше".
То мій ноутбук вносить одруківки. Ті інтегровані "мишки" - лайно рідкісне.
А ноутбув непоганий. Два ядра, один дисплей, більше сотні клавіш, гарний АКБ, важить 2 кілі (кг як одиницю маси).
Отаке о.© Олесь, 26-03-2009

Справа не в питанні - чий.
А справа в іншому. І воно мною озвучено-прописано.
Мені починають сильнткованііше та сильніше подобатись новації, що започатковуються нашим сайтом.
Було б непогано, щоб було створено один спільний нікнейм для всіх авторів, або два-три майже однакових. В залежності від віршових форм, іІ щоб авторизувати їх міг хто завгодно з творчої громади сайту. Ото було б цікаво...
© Олесь, 26-03-2009

Олесь: "Технічно досконалий вірш. Я навіть здогадуюсь, чий :)))"
А от ні хріна ти не здогадуєшся :))

Ото і не біда.
Віршуйте - та і годі.
Про що б не писали б, хто б з ким що б не робив, а все ж - можна читати, і текст зрозумілий, і тропи тонкі.
Гарного настрою, нових віршів.
Як би не дратували б, та захоплюють :)))

Ша, бля!
Валєра Катуль писав матюками частіше, ніж нормативною мовою!!!!!!!

Боюся, що я не зрозумів вашої думки
Автор перекладу (ви, мабуть, здогадуєтеся, хто)

"Все інше - не вдається"
no comments

Я плакаль
і сміявся. і плакаль знов... і знов сміявся ))))

Відгуки на цю рецензію

Сам плакав і сміявся. Звичайно, треба допрацювати трохи - бо є ідеї, але це вже після перемоги :)
Автор перекладу

Премія "Адських вентиляторів"
Хто ти геніяльний афтор цього перекладу? Можеш не відповідати, але в мене таке враження що йа тебе давно і бєзнадьожно кохаю, палким читацьким коханням. Я, особисто, віддав би свій as...sorry - голос іншому автору. Але цей варіант треба представити в окремій номінації, яку я власне готовий проспонсирувати. Назвемо її "Приз адських вєнтіляторів". Вибір номінантів - довільний, базується виключно на свавіллі і самодурстві фундатора премії. Нагорода - настоящча (це підробка, друзі) фотокартка невідомої людини (в пам.ять про невідомого автора цього твору) зроблена у невідомому місці, в невизначений час. Перший приз Ваш, мій бєлий господін.

Відгуки на цю рецензію

Так, і ще - поздоровляю із класним віршем. Успіхів!
e.coli

"Ацських пишеться через "ц" відповідно до правил української мови :)
Дякую за приз
Я вас теж кохаю, але у мене поки є перевага - я вас знаю, а ви мене тіпа ні.
Автор перекладу "

Ім.я не має значення. Мені вірш сподобався. Нагадую, про приз. Моє мило на сайті. Давайте координати - вишлю.
e.coli

Переможцеві сварки -- світлина дупи розміром 2х2м. )

Ще додам:
Упячка-упячка-упячка!!!

О, воно вже друзів збирає)) "Оленів сюди ще покличте, собак" (с) Аклатан-6 теж позвіть))) Влаштуємо карнавал під перекладом нумбер 19!!! Вгомонися, ім.ям Онотолє тебе заклинаю.
той хто не знає е.колі і про кого е.колі навіть не здогадується

А я знаю Е.солі, який думає, що знає перекладача, хоча той насправді невідомий (сподіваюсь, не НПР)? І мені фотокартку тоді.

Ні, я вас таки знаю!

Е.солі думає, що він вас знає. Він думає, що ви - це я. Але він помиляється. Зате вас знаю я. Ви - невідомий :) А от ви мене - не знаєте :)

Ну там ще багато тих "ци" так шо все нормально. Але ви мене зачепили за живе. Тому фотокартку вам пришлю трохи подряпану. Можете не вибачатися - не допоможе.

Ацських пишеться через "ц" відповідно до правил української мови :)
Дякую за приз
Я вас теж кохаю, але у мене поки є перевага - я вас знаю, а ви мене тіпа ні.
Автор перекладу

Авторецензія

Мушу пояснити шановним колегам ідеологію мого перекладу. Бо хтось сприймає його занадто серйозно, а хтось навпаки - занадто легковажно.
Я присвятив цей переклад Олесеві Ульяненку і його забороненій книжці. Сподіваюся, цей переклад теж заборонять і я нарешті прославлюся :)
Отже:
Перш за все це не пародія, а переклад. Я намагався триматися в річищі оригіналу, але при цьому хотів створити новий твір у сучасному українському поетичному полі. Бо не вважаю, що імітації на кшталт "поєліку ми зєло на літак запізнюємося" чимось кращі за мій підхід.
Друге зауваження - я намагався знайти нестандартний хід, зачепившись за оригінал. Звідси - асоціація з лесбійством (від імені ліричної героїні).
Третє - мені приємно було гратися зі словами. Щоправда тут виникла паразитна рима "асс", але я розміркував, що коли вже йдеться про лесбійство, то і підарасів згадати не гріх. Тим більше, що "старий підарас" - це лайка, а не визначення сексуальної орієнтації, ну і "вграю в асс" - теж образ, яким часто користуються в Україні для опису перемоги.
Четверте - суперництво у конкурсі не повинно бути приводом для сварок і наїздів. Я коли ще посилав свій переклад, написав пані Галині, що на перемогу не розраховую, знаючи загальний ландшафт ГАКу, а мій переклад - подарунок усьому українському людству. Так що давайте без нервів (це, звичайно, стосується не всіх, а тільки особливо завзятих рецензентів)
П'яте - дякую за те, що прочитали попередні чотири пункти.
Щиро
Автор перекладу

Відгуки на цю рецензію

До речі, переклад - російською буквально означає переложение.

"Ти провєряй, какого полу твой сосєд" - В.Висоцький.
Проблема давно відома і знаходиться під контролем. Враг не проскочить

А отут я мушу вас застерігти, шановний колего.
Роксано, вибачайте, але я повинен сказати правду. Раз вже діло набуває такого обороту...
Так що, колего, Роксана Бабайан - це перевдягнений мущина. Його насправді звати товаріщ Бабаясін. Так що ахтунг.

Роксаночко, хрумтіть собі попкорном, а ми будемо зазирати вам у декольте, годиться?

Вірю і вам, і Зерову. Але ви самі поставили питання - чи казав Котляревський, що це переклад. Я на нього відповів, як зміг. А тоді поставив вам питання у тому ж розрізі про булреск. Отже справа суто методологічне - про те, як ми ведемо дискусію.
Я вважаю, що бурлеск - це художній засіб, він може бути застосований до перекладу, як і до будь-якої іншої творчої форми. Втім, мій переклад на Котляревського не схожий, так що це не бурлеск.
Можливо, його можна назвати переспівом, але знов-таки я наполягаю, що це переклад і посилаюся на "Алісу" Керола, яку інакше, як переспівом не перекладеш.
Катулл - рідний брат Керола, щоправда Катулл любив дорослих жінок, а Керол - маленьких дівчат, але брат за брата не відповідає.

Плін, тут вже дванадцята серія йде!!! Хоч на тринадцяту встигла. Я тут попкорном похрумкаю нічого?
Роксана Бабайан

Котляревський - не знаю, писав чи ні. Але, раз ви почали цитувати авторитетні джерела, то і я собі дозволю зацитувати. На допомогу я запрошую справжнього Перекладача - Миколу Зерова. Він, до речі, і Катулла перекладав, але це так, до слова. Так от, Зеров пише:
«Енеїда» і її літературний жанр...Коли ми звернемося до Блюмавера, Осипова та Котляревського, то побачимо, що багато з того, що знаходимо у Вергілія, у них зовсім немає. Це не переклади, а травестії, тобто «описание шуточным и даже низким слогом тех самых происшествий, кои прежде по важности своей были описаны слогом высоким»
Цитата з: Микола Зеров. "Котляревський і Осипов".
Ви мені не вірите, то хоч Зерову повірте! (це такий типу крик змученої душі моєї :))

Я не є великим знавцем тодішньої російської, тому звернуся до словника Даля:
Переводить
перевести или перевесть, переважавать что, кого, перемещать; выведя из одного места, оставлять в другом. Офицеров, по надобности, переводят из полка в полк. Нашего губернатора перевели оть нас в Казань.
На жаль, користуюся інтернет-словником, а не паперовим, тому можливо, там у статті є ще щось.
Отже - дискутувати про значення слова "переложенная" у російській мові позаминулого сторіччя - справа невдячна. Гадаю, якби Котляревський вважав свій твір пародією, він так і написав би. Слово "переложенная" у будь-якому разі ближче до "перекладена", аніж до "пародійована".
А щодо бурлеску як? Чи писав щось Котляревський про бурлесковість "Енеїди"?

Секундочку. "Перелицованная" і "переложенная" - не значить "переведенная". Якби Котляревський вважав свою Енеїду перекладом, він так і написав би: "на малороссийский язык переведенная".

“Вергилиева Энеида на малороссийский язык переложенная И. Котляревским" - а це вже назва з видання, яке видане за згоди Котляревського.
Що, з'їли, шановний знавець бурлеску?

“Энеида на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским” - назва першого видання "Енеїди".
Це пряма відповідь на ваше пряме запитання про "переклад"

Котляревський називав свій твір бурлеском?
Коли?

Це не мої критерії. Я ж вас спитав - чи називав сам Котляревський свою Енеїду перекладом? Раз ви не відповіли, зроблю це за вас: ні, не називав. Жанр, в якому писав він, і в якому писав його послідовник Думитрашко, називається бурлеском.

А ще можна згадати "Жабомишодраківку" Думитрашка. Як сам він писав “Гомерова Жабомишодраківка, з гречеського лиця на козацький виворот на швидку руку перештопана”. Хай буде "перештопка". Але у жодному разі не пародія.
До речі, якщо користуватися вашими критеріями, то перекладів "Аліси" Керола взагалі не існує, а суцільні "перештопки"

А що, Котляревський колись казав, що його "Енеїда" - це переклад Вергилієвої?

Про дерев'яне залізо роскажіть Котляревському. Він, бідолаха, все не знав, як свою Енеіду позиціонувати.

Це пародія. І нічого соромитися. Пародія якісна!:)

Та ладна, вже і попідкалювати вас не можна... особисті наїзди, особисті наїзди. Самі, між іншим, нарвалися :))
А перекласти так, щоб вийшов новий твір - це дерев'яне залізо. Або-або. Нестандартний хід ви таки знайшли, але його немає в оригіналі, так що ваш переклад - це насправді переспів. В кращому випадку. А поскільки ваш нестандартний хід ще й гуморний, то насправді це дійсно пародія.
Щиро,
Той перекладач, про якого e-coli помилково думає, що це ви, але він помиляється, бо я - це я, а ви - це ви

Рецензія має бути об*єктивною!..
...Але (на жаль чи на щастя) без почуття огиди сприймати подібні речі я не вмію. І так не хочеться бачити бруд у літературі! Папір вже б*ється в лихоманці від всіх "шедеврів" нецензурщини! Не смітіть словами - поставте Ваш переклад поряд з поезіями Вінграновського, Сосюри, Тичини... (будь-якою мовою)... І ВІДЧУЙТЕ РІЗНИЦЮ.
П.С. Не дивно, що оригінал було заборонено. Я б його ще й спалила на додачу.

Відгуки на цю рецензію

Палити книжки? Ідея не нова. У вас були знамениті попередники. Вітаю. От і наш капелан приєднався і не диво - церква завжди вела перед у спаленні книжок та їхніх авторів.

-2
© Перекладач, 26-03-2009
+2
© Петро Муравій, 26-03-2009

Об'єктивна рецензія
Відчуваючи свою провину перед автором твору (друга рецензія на нього - моя), вважаю, що він (або вона, хоча я на 99 % впевнений, що це чоловік) заслуговує на дві речі:
1. Нормальну рецензію. Без наїздів, підколок та гнівних "фе".
2. На те, щоб у нього попросили пробачення.
Почну з першого.
Технічно, даний твір зроблений добре. В ньому є хороші рими, є цікаві знахідки, до яких - з точки зору техніки - я відношу і злополучний четвертий рядок. Але цей твір має серьйозну ваду: він не є перекладом, що би автор твору не казав.
Яка головна думка Катуллового вірша? Її можна висловити одним реченням: життя коротке, після смерті нам нічого не світить, то давай, Лесбіє, присвятимо життя любовним утіхам. Більшість перекладачів цю думку вловили і втілили її в своїх роботах з більшим або меншим успіхом. Але в даному творі вона геть відсутня. Основна ідея даного твору, знову ж таки одним реченням: я буду тебе кохати, і ти відчуєш, що то є - мужик! Мало того, що автор твору не відійшов від оригіналу в цьому основному пункті, він зробив головною ідеєю свого твору те, чого в оригіналі немає! Адже Катулл не обіцяє Лесбії ніяких чудес кохання зі свого боку. Навпаки, він просить у Лесбії чогось подібного - тисяч і сотен цілунків – для себе. Тобто, в оригіналі Катулл виступає як пасивний об'єкт кохання, залишаючи активну роль за Лесбією. А тут ми бачимо, що, навпаки, ліричний герой обіцяє ліричній героїні власну найактивнішу участь в любовних іграх.
Отже, перекладом даний твір не є. Як я вже казав в одному з відгуків, цей твір має деякі комічні елементи. Це і згадка про старого підараса, і, власне, гра з виразом "кохатись по-лесбійськи". Цей вираз відсилає читача, ознайомленого з сучасною усною народною творчістю, до відомого анекдота:
Приходить чувак до сексопатолога і каже: "Лікарю, мені здається, що я - лесбіян!" - "Чому?" - "Навколо стільки симпатичних мущин, а мене все на баб тягне..."
І, до речі, обіцянка вграти старому підарасові в ass - вона теж, як бачимо, запаралелює даний твір і цей анекдот.
Отже, сподіваюсь, тепер автор нарешті визнає очевидне всім (скоріше за все, очевидне і йому самому) і припинить ламати комедію, намагаючись довести перекладацький, а не пародійний характер свого твору.
Як пародію, я вважаю цей твір вдалим. Насправді я хотів був сформулювати це дещо по-іншому - "як пародію, я вважаю цей твір вдалим, якби не четвертий рядок" - але, трошки подумавши, зрозумів, що як раз четвертий рядок і є тим, що робить цю пародію вдалою. Адже він відсилає читача до анекдота, наведеного вище, і тим самим вносить елемент комічного. Отже,
Як пародію, я вважаю цей твір вдалим завдяки четвертому рядку.
Але він же, цей рядок, і став причиною особистих наїздів та брудних натяків по відношенню до автора. Зазначу, що я не єдиний, хто наїжджав на нього, але я перший, хто почав це робити. Тому моя провина перед автором найбільша, і я повинен бути першим, хто принесе авторові свої щирі перепрошення. Захоплений моментом, я перестав відрізняти ліричного героя твору від його автора, і зробив на адресу останнього декілька негарніх реплік. Це було неетично з мого боку. Сподіваюсь, що автор прийме моє вибачення і не триматиме на мене зла.
Мабуть, все. Поки що не підписуюсь, але зроблю це, коли конкурс закінчиться.
З повагою,

Відгуки на цю рецензію

Конкурс закінчився, і я, як і обіцяв, ставлю свій підпис в нашій розмові. Іще раз перепрошую, пане Тарасе, за другу рецензію. Щиро,
© Михайло Карповий, 31-03-2009

То домовились :))
Дякую за розмову.

Оце нарешті доросла розмова! Слова "дай мені" можна трактувати по-різному. Але ваш хід думок мені подобається. Це я вже втілю у наступному конкурсі :)
А щодо призового місця - усвідомлюю, що мені його не отримати, але головне - це не перемога, а участь, тим більше, що суперники гідні. Друге задоволення - це отакі розмови, як наша з вами, і, щиро кажучи, я б їх не проміняв на призове місце - хіба що на перше :)

Добре. Приймемо на хвилинку, що в оригіналі йдеться про оргазм. Які прикметники вживає Катулл? Вічна і безпробудна. Тобто, оргазм має тривати вічно. Дас іст фантастіш, але приймемо і це. Але ви ніяк не прокоментували другу частину моєї критики. Хто має кого довести до оргазму? В оригіналі Катулл прямо каже: Лесбіє, дай мені тисячу цілунків, і сто, і ще тисячу, і ще до сотні, і ще одну сотню, і ще тисячу. Тобто, це Лесбія має оральним способом довести Катулла до блаженного стану. Вона - його. А у вас? А у вас - навпаки. Він - її. Це суттєвий недолік вашого перекладу, і тому він навряд чи займе призове місце :))

Особисто я від римлян нічого подібного не чув. Тому висновок, до якого ви штовхаєте - не називали. Але це висновок не вірний.
Дивні аргументи побутують у нас на ГАКу. У гілці "Авторецензія" вимагають сказати, чи називав Котляревський свою "Енеїду" перекладом. Тут вимагають сказати, як називали оргазм римляни.
Ну, щодо Котляревського добрі люди пошукали і знайшли - називав.
А щодо римлян - будемо сподіватися, що добрі люди пошукають ще :)
Як на мене, не можна з линійкою підходити до поезії. Хіба для того, щоб дати поетові по руках - для іншого линійка не підходить.

Еге ж.
Я одного разу приймав участь у конкурсі - та і махнув рукою.
Я ж не можу, щоб не постібатись. Ні - не прямо, не образливо, а більш-менш завуальовано. І ось що отримав - всі зауваження торкались якихось незначних відхилень. З того Пастернака поет так собі. Знайшли кого перекладати. Зараз вибір значно цікавіший.
Ще не будучи ознайомлений з Вашою думкою стосовно віршування підрядниками, для себе вирішив - перекладти з мов, які мені більш-менш знайомі. А ця латина... Звідки? З аптеки. Соромно, ой як же ж соромно. За лінь свою соромно. Он Володик Ульянов-Ленін скількома мовами спілкувався, коли транші на підготовку народного гніву випрошував. Мусив. А я - ні. Та не про мене мова, а про принцип.
Ваша думка мені сподобалась. Кажу про це вдруге.
Все. Не відніматиму Ваш час. Одне діло віднімати його у якогось лобура, а друге - у творчої людини :)))
© Олесь

Отже, ми нарахували вже 4 трактовки катуллової ночі: 1 - смерть Катулла та Лесбії; 2 - кінець світу; 3 - сон; 4 - оргазм :))
Кінець світу? Може бути. Але якщо ми приймемо цю трактовку, то ми автоматично приймаємо і мою трактовку про вічну та безпробудну ніч як індивідуальну смерть Катулла та Лесбії: моя трактовка витікає з цієї. Помруть усі - значить, помруть і Катулл з Лесбією.
Сон? Теж може бути. Але йдеться про вічну та безпробудну ніч. Значить, про вічний сон. Іншими словами, знову ж таки, про смерть Катулла і Лесбії.
Оргазм? Оригінально, але хотілося би почути більш вагому аргументацію, ніж те, що французи через майже 2000 років після Катулла називали оргазм маленькою смертю. Хорошим аргументом було би те, що латинці називали оргазм маленькою смертю. Називали чи не називали?
От бачите - інша версія: сон. Так що мистецтво не має одного потрактування і кожен автор має право на свій погляд.

О, що я бачу...
Стосовно "маленької смерті".
Омар Хайям нею вважає сон.
У нього навіть є вірш-рубаї-рубої, у якому так і пишеться:
"Якщо мої сни такі яскраві та цікаві, то якою буде сама смерть?"
Ще не перевіряв я, чи дійшли цієї думки версифікатори підрядників минулого та сучасності? Весь час збираюсь повернутись до творів О.Х., а мене більше тягне до моїх традиційних віршиків-плачей-іроній-стогонів.
Ось бачте, як виходить. Які вони символи смерті. Ото вже ці французи зі своїм коханням...
© Олесь

Довольте втрутитись.
Мені сподобалась ця думка-умовивід:
"Саме тому це є переклад, а не пародія. Пародія - це коли римують підрядник."
Я не жартую, як нерідко буває, і не іронізую.
.......
Слушна думка.
Щасти Вам :)
P.S. А те, що я там наступаю-виступаю, то це майстерності автора не торкається. То - інша тема.
© Олесь

Безперечно - це кінець світу. Коли загасне Сонце і зникне життя.
Але я вважаю, що під цим Катулл мав на увазі оргазм. Недарма французи звуть його маленькою смертю. У латинців навчилися.

Щодо короткого життя - це ваші фантазії
Окей, як ви розумієте рядки:
Для нас же, коли швидкоплинне світло погасне,
Настане ніч вічна та безпробудна.
Про яку ніч йдеться?

Вибачення приймаю. Проїхали.
Але щодо пародії - категорично незгоден.
Ви вважаєте своє потрактування Катулла єдино вірним. Але якби твори мистецтва мали єдине потрактування, мистецтво зникло б.
Я зрозумів підрядник як оду поцілукам. Принаймні саме про поцілунки більшість рядків і на їх кількості все базується. Щодо короткого життя - це ваші фантазії, так само, як я фантазую навколо імені Лесбії.
І чим ваші фантазії навколо виразу "світло згасне" кращі за мої навколо ліричної героїні - я не бачу.
Ви заперечуєте право перекладача на власне осмислення оригіналу. Але будь-який перекладач, який працює з далекими мовами і культурами, скаже вам, що перекладати "в лоб" Шевченка японською - дурість і дарма праця.
Класичний приклад - намагання перекласти "Онєгіна" китайською. У китайців вираз "самих чесних правил" і "поважати себе примусив"не може мати іронічного підтексту, повага до старих - це основа основ. А тому вийшло "мій дядько, самий твердолобий".
Давні римляни від нас лежать не ближче, чим китайці. А те, що у нас вже встигла скластися хибна традиція намагатися передати стародавню іноземну поезію за допомогою пародії на нашу старовинну поезію (пародії - тому що ми не володіємо достатньою мірою поетичними і мовними засобами минулого) - так от, саме ця традиція і вимагає зламу, бо вона вбиває оригінал і робить його черговим набором банальностей. Ми не знаємо римського життя і не можемо собі уявити підтексти ба навіть прямі асоціації Катулла. А тільки проілюструвати свої власні асоціації. Що я і зробив.
Саме тому це є переклад, а не пародія. Пародія - це коли римують підрядник.
Пробачте за можливу різкість тону - я роблю все серйозно, а мене чомусь звинувачують у несерйозності. Несерйозно це, їй-бо :)

Поправка. Має бути: "Мало того, що автор твору відійшов від оригіналу..."

Об'єктивна рецензія-2

Будучи автором рецензії №3 (і відгуків до неї №2 і №4), я нічим не хотів образити ані автора цього перекладу, ані мого таємничого співрозмовника. Якщо хтось образився, перепрошую. Більш того, переклад надзвичайно цікавий і перебуває на межі, чим і спонукує до відповідних відгуків. Але автор знав на що іде, чи не так?

Відгуки на цю рецензію

Образи - це для малят. А ми робимо серйозну літературну справу. Тому вважаємо, що ситуацію вичерпано.
А чи знав я, на що іду - безперечно, знав. Так само, як Джордано Бруно знав, на що іде. Ми з ни - фактично брати :)

***
Пропоную всім голосувати за цей переклад. Справжній політ фантазії! Зачитався просто. аффтар жжот!)))))))) Усе іінше не варте навіть третіх місць, сама банальщина. А я перечитав усе. Коментувати не хотілося. Цей твір був єдиний, який торкнув струни моєї душі. Браво, авторе!!!
Оглядач

Відгуки на цю рецензію

дякую на доброму слові. але з оцінкою інших перекладів я не згоден. є дуже добрі.
Автор перекладу

Хуйня для поезії,віршик для мас.
Не більше.

Відгуки на цю рецензію

А ви вважаєте, що поезія і маси є несумісними? Досвід народної пісні, а також феномен Тараса Шевченка твердять зворотнє. Втім, у кожного своє розуміння поезії, так само, як і своє розуміння слова "хуйня"

ваУУУУУУУУУУУУ!!!!!

© Любов Долик
Ай да Тарас, ай да Задунайський!
Вчергове аплодую!!!!!!!
Мені здається, що саме таке, соковите і справжнє сприйняття світу та його потужної життєвої (еротичної?сексуальної?любовної?!) енергії - запорука Вашого успіху, Тарасе!
Браво!
Дуже сподобалось!

Відгуки на цю рецензію

Відпоавідь проста - мене на Гаку не було. Мала проблеми із компом,
а потім вже інші... Я і сама хотіла взяти участь у конкурсі, але коли отямилася, яка уже дата - зів"яла зовсім. Спізнилася.
Весняна депресія - паскудна штука.
І направду, дуже шкода, що вчасно не написала.
І направду, дуже шкода, що вчасно не побачила - мою депресію швидше би прогнало!!!!!
Тарасе - хоч пізно - але правда - ще раз щиро дякую!!!!!!!!!!!!!!!
Мої вам цьомки у дві щічки!!!! ( зашарілася...)
І дякую , що за мене заступилися перед паном Карповим!
Пане Михайле - не гнівайтеся - мене деколи забагато на сайті, а деколи зникаю - що поробиш - жінки непостійні (
З повагою _ Л.Д.

І все-таки ви дуже суворий. У науці теж чи тільки у творчості?
До жінок треба ніжніше, принаймні мені так здається. А от те, що конкурсанти одне на одного не писали рецензій - це правдива ганьба.
© Тарас Шевченко-Задунайський

Так справа не в тому, що похвалила, а в тому, коли похвалила. Стара, як ГАК, проблема рецензування творів...
© Михайло Карповий

Пане Михайле! Що це ви такий суворий? Якщо людина мене похвалила - ви одразу на неї наїздите (хочи би і під гаслом справедливості :)
Пані Любо, дякую. Компліменти не бувають невчасними, особливо якщо вони щирі, не вірте Карповому :)
Ваш відгук особливо цінний на тлі докладних розборів мого ліричного героя, яке тут було влаштовано. Бо я пише саме для вас - для людей, які поділяють мою еротично-сексуально-любовно-життєву філософію.
Дякую
© Тарас Шевченко-Задунайський

Пробачте мені мою допитливість, але мені страшенно цікаво, де був ваш щирий та непідробний захват від цього перекладу тоді, коли ім'я автора було іще невідомим? Тоді, коли автора ми всі дружно цькували (що тут говорити, я і сам - грішний), і ваша моральна підтримка була би вельми доречною?
© Михайло Карповий

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.036656141281128 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати