

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19220

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про те, як воно під татуюванням бути...

(Рецензія на твір: Божевільна за власним бажанням, автор: Вірлена)

Крізь екран, що по інакшу сторону шиби, відслідковується чийсь силует. А далі, ще за якусь мить і Вірлена, і її почерк, але дещо зміщений, мається на увазі випадковий. Так, наче не хочеться його (почерк) впізнавати і просто зашпортавшись за назву твору, розумієш, то варто переварити.
Першою помічається тематика = NO COMENTS... коли твоя душа ховається під татуюванням і ця стихія має непереборне бажання виплеснути на поверхню, - будь-ласка, тільки сіна підстелити б (завжди допомагало). З інакшого боку, не можу зрозуміти, до чого тут сіно, якщо не має падіння, а лишень злет догори і далі, далі, далі... словом до неба, до зірок, до моря на місяці... (оповідання явно шепоче затуманеним місяцем, таким-собі не погоднім станом речей, який тільки в кінці бачить сонячні промені).
Ха,.. мерсі!..
Голодний читач зобачив, як аутор звар’ював і написав себе. Хай такий читач шариться позаду і збирає графоманські байки та недопалки віршів закоханих підлітків. Вірлена зробила це ще раз, просипала якусь кількість чи то сліз, чи то сміху, чи то (не знаю)... (бісер, чи як?)...
Я можу задерти носа?.. Я можу гонором своїм вистрілити?.. так ось: Вірлено, я один із перших хто читав Ваш текст! (надіюсь).
На роздрукований твір “Божевільна за власним бажанням” можна поставити горня кави (власне як я і вчиняв), можна його згубити, розірвати (помилково), робити з нього літаків та викидати їх на хмари, а опісля закінчити читати і написати рецензію, чи то пак відгук.
Ваша, Вірлено, Лідія Анатоліївна знає, як то бути не в тому форматі і знає, як підібрати собі звичний, підходящий (салют прошу). Знає, як виглядає її майбутня половинка (“всьому свій час” хочеться замість неї подумати). Героїня оповідання спробувала як смакує гума, а опісля усміхнулась ґречно, мовляв, не на ту напали і відчинила (скоріш за все) двері, бо дзвінок гучно закінчив розповідь аутора...

Ви мали рацію, коли бажали мені таких прихильників, як Ви. Не знаю, чи першим Ви текст читали, але Ви ПРОЧИТАЛИ і побачили більше, аніж просто слова про божевілля чи кілька телефонних розмов: Ви розгадали секрет - тут справді "душа ховається" за таким-собі "божевіллям", щоб насправді сховатися від самотності, і, може, трішки, ще від світу чи себе.
За це Вам велике-велике спасибі, бо мені справді хотілося, щоб оповідання "розгадали".
Сподіваюся, Вам сподобалось.
Вдячна, Вірлена.

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.273573160172 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design