Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51565
Рецензій: 96014

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Про небо, землю і поневіряння янголів.

(Рецензія на твір: Історія одного янгола, автор: Phoenix)

© Лугова Лариса , 28-03-2009
Про взаємини земних жінок із янголами писалося ще у Старому заповіті. Як усім відомо, нічого доброго з того не вийшло. Пізніше, письменники не раз звертались до цього сюжету у своїх творах. Тому, зрозуміло, що кожен раз коли намагаються розповісти цю історію по своєму, з нового ракурсу, ця спроба є дуже ризикованою. Завжди існує небезпека повторення, банальної занудно-побутової оповіді, або гірше - бойовика із приторно-солодким хеппі ендом про те, як вони потім жили довго і щасливо. На щастя із «Історією одного янгола» такого не сталося.
Хоча «Історія одного янгола» за сюжетом дуже схожа на відомий голлівудський фільм «Місто ангелів», відразу розумієш, що це інша історія, іншого янгола. Якщо у «Місті ангелів» ми маємо справу із середньостатистичним ангелом, то в «Історії одного янгола», він так би мовити премудрий піскар ангельського світу. І зрозуміло чому так сталось. Нахтігаль не просто сірий янгол, він – останній сірий янгол. Він не хоче обирати сторону темних чи світлих ангелів. Тут мені пригадується давня легенда. Згідно якої, сірі ангели не приймали участі у війні між силами світла та темряви, а весь час жили поряд із людьми. Щоб не знищити Світ воюючі сторони встановили перемир’я. Але як одна так і інша сторона постійно намагалась залучити до своїх лав сірих янголів. Рівновага між світлом і темрявою буде зберігатися доти, доки останній сірий янгол не зробить свого вибору на користь світла чи темряви. Зважаючи на це, немає нічого дивного в тому, що Нахтігаль надає перевагу товариству людей. Тож не дивно, що наш янгол має цілком людське захоплення – колекціонування. Правда колекція у нього досить дивна – людські емоції. І те, що він захворів на хворобу усіх колекціонерів – закохався у найцінніший, найрідкісніший експонат своєї колекції – цілком закономірно. Загалом образ янгола у автора вийшов цільним, переконливим і живим. Він викликає інтерес, йому починаєш співчувати. Нажаль про героїню цього сказати не можна. Вона більше схожа на примару а не на людину. Що ми про неї знаємо крім її імені, того, що вона дуже хвора, самотня і любить малювати? Вона надає перевагу світу ілюзій, її реальність – це сни. Як це типово для зовсім юної представниці жіночої статі! Весь її світ – її кімната з якої вона здається ніколи не виходить, і в яку нікого не запрошує. Вона мріє про велике кохання, що прийде хтось і врятує від самотності, зробить щасливою, «оживить». Тож, немає нічого дивного в тому, що коли янгол зникає вона дуже швидко згасає і зрештою помирає. Але на диво її зовсім не шкода. Мені здається, автору варто було б дещо доопрацювати образ героїні, внести невеликі штрихи, які б обґрунтували її пасивність, безпорадність і страх перед реальністю.
Мене розчарувало закінчення історії. Я себе відчула мало не обманутою. Надто по-людськи поступають янголи із Нахтігальем.
До речі, мені здається, що за стилем Ваш твір варто було б перемістити у розділ притчі. Оповідь ведеться неспішно, плавно, весь Світ «обертається» навколо двох героїв. Єдиний момент який розбиває цілісну картину і дещо дратує – це коли в розповідь Автора ні сіло ні впало вклинюється внутрішній монолог головних героїв. Таких моментів є кілька. Можливо, варто виділити монологи героїв або пунктуаційно, або графічно. Я думаю, варто було б зробити кінець більш драматичним. Яким чином це зробити - не мені Вам підказувати шановний Автор, Ви своїх героїв знаєте краще. Хочу нагадати тільки одне: Справжнє Велике кохання завжди перемагає смерть і умовності, його ніщо і ніхто не може спинити, що б не говорили скептики та циніки.
Загалом Ваш твір мені дуже сподобався. Все дуже продумано, логічно, послідовно і водночас емоційно та цікаво. Усього вдосталь але не забагато.
Дякую за приємні хвилини проведені за читанням Вашого твору, бажаю натхнення для написання нових і сподіваюсь, що мої критичні зауваження Вас не образили.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.035521984100342 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати