Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2589
Творів: 47091
Рецензій: 91489

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Запрошували ж...

(Рецензія на твір: Відкинута світом, автор: Вікторія Коновалець)

© Олесь, 28-03-2009
Налагоджена, гармонійна побудова.
Заплуталась знову, бо бігла, немов навіжена.
Або для посилення порівняння я написав би трішки-трішки інакше.
Заплуталась знову, як бігла – немов навіжена.
Особисто я відчув різницю між обома варіантами від мене і Вашим.
Зі слізьми щось не зовсім зрозуміло. Вони солоні – і про це всім відомо, кому доводилось їх ковтати чи цілувати чиєсь зарюмсане обличчя.
А солені – це вже щось кухарське, рибацьке – двома словами кажучи, не те.
Може, Ви змінили б епітет на інший? Солоне – це вже безліч разів писане-переписане, вжите-вживане.
В лісі, мабуть, щось неприємне трапилось? А що? Буває. Маша та три ведмеді, Машенька та сірий вовк. Вже не кажучи про їжачків-зайчиків-коників-стрибунців.
Ось перша строфа-катрен позаду.
Не хочеться мати такий відгук, кажіть.
Бажалось би кращого?
Віршова форма витримана. Про її гармонійну побудову я вже писав. Близька до амфібрахія. Таки є незначні збої.
Доріг-поріг є беззаперечно гарантованою римою. Її випробовувало вже не одно покоління митців.
«Не знала про те, що це був вже останній рубіж» Відчуваєте, як важко декламувати? Мені важкувато. Оті всі частки-займенники-прислівники, Ви б тільки знали б, як засмічують не тільки поетичний твір, а ї взагалі мову. Ви ж чули, мабуть, як деякі диск-жокеї на радіо бекають і мекають? У Вас краще виходить – але все ж…
Рядок, в якому згадується Моніка Вітті, трішки невірно побудований. Поспішно якось. Я також раніше почитував журнал «Караван історій», і вони були таким, що іноді навертались оті самі сльози. А та історія з Антоніоні Мікеланджело… Трагедія – та й годі.
Далі Вам під силу. Підкажу трішки і знову про займенники, які мені як читачу здаються зайвим. Я маю на увазі не перший рядок останнього катрена.
Я його декламую – і він сприймається.
Вслухайтесь тільки:
«Залишилась ніч невагома - й така пустотлива». Тире – це короткочасна зупинка перед видихом. Вірш читається непогано, та якби б ще не оті, на мою думку, деякі огріхи.
З вашого вірша може вийте щось більш поетичне, естетичне.
Не залишайте його, щоб взятись за наступний.
Я Вам бажаю творчих успіхів, гарного настрою.
Квітучої весни почуттів.

Так Ви ж самі писали, що не доросли... Критикувати....
Ага - он воно що... То нахвалюйте чи не помічайте, чи просто посміхніться.
Такі вони собі - звичайнісінькі технічно бездоганні вірші.
Ризикую Вам набриднути - то і про всяк випадок бажаю Вам наступних творчих побачень. Отаких, як це :))))

© Олесь, 28-03-2009

Чому не до Ваших? До Ваших не можна?:))))

© Вікторія Коновалець, 28-03-2009

Намагайтесь їх уникати:))))
А до рецензій (ото ще ця назва дружніх відгуків...) доведеться Вам-таки звернутись.
НЕ ДО МОЇХ. То відпочинок моєї творчої душі на лоні сплячої музи.

© Олесь, 28-03-2009

Цитуючи Ліну Костенко, я не мала за мету критикувати дієслівні рими:) Я про погляд Ліни Костенко на досконалість наголошувала...
P.S. сторінку Костянтина Мордатенка відвідувала.

© Вікторія Коновалець, 28-03-2009

Нормально.
Фіфті-фіфті.
Одна дієслівна рима на одну творчу, тобто іншу - прикметниково-дієслівну.
І я іноді даю собі послаблення, бо як тут пишеться поряд, віршувати російською легше, як іноді і українською.
Та не всі ж з нас Ліни Костенки, як і тараси шевченки чи рильські. Комусь можна, а комусь - зась. Ми розвиваємо поетичну мову, а не використовуємо її не самі найкращі взірці слів. Чому б Вам не відвідати сторінку Костянтина Мордатенка, наприклад?
http://www.gak.com.ua/authors/1933
Тут поряд, під Вашим віршом, йшлось про віршування російською.
Ото ще віршування.
"Паду лі я", "ходулі я"... "На рассвєтє розовом прєдскажу прогнози вам"...
В ній багато співзвучностей - та не всім дано бути красивими римами.
Отаке о.

© Олесь, 28-03-2009

Про одруківку я зрозуміла:)

Щодо досконалості:
"Чекаю дня, коли собі скажу:
Оця строфа, нарешті, досконала.
О, як тоді я, мабуть, затужу!
І як захочу, щоб вона сконала." (с. Ліна Костенко)

© Вікторія Коновалець, 28-03-2009

Стосовно моїх - то одруківка. Фраза повинна була бути написаною наступним чином - "Я маю увазі не до мене", що і витікає з її продовження.
Тобто - я не проти. Але то таке... Проїхали цю тему. Все. Її немає. Розкрита-закрита.
Вам дійсно важкувато буде озиватись на мої твори, бо вони мають свій жанр, свого читача. То нехай і буде все не так, як є.
Створюйте досконаліші вірші.
Оса, ота маленька смугаста комаха-скотинка - і та куштує смачні, поживні, калорійні продукти - від риби через нектар - і до меду.
Бажаю Вам вишуканих віршів.
До наступних творчих побачень :)

© Олесь, 28-03-2009

Значить мої здогадки підтверджуються:) Це добре... Хоча мені здається, що рецензувати чиїсь твори мені не під силу (не доросла до того віку, щоб когось критикувати). Тим більше Ваші.
Дякую за відповідь на моє питаннячко, Вікторія.

© Вікторія Коновалець, 28-03-2009

Принципи які, питаєте?
Можу висловитись на цей рахунок.
Озивайтесь і Ви на твори, які мають високий поетичний рівень віршів, а не їхню належність якомусь відомому прізвищу – хай навіть воно відоме у вузьких колах, тобто, не в таких вже віддалених від Вашого. Озивайтесь. Я маю на увазі до мене. Хоча не проти.
Та я автор власних творів не того рівня, на який треба рівнятись, - та того, який все ж є досить не низьким, а скоріше, середнім.
Діє цілком нормальна схема творчих відносин, суть якої полягає у напрямках повідомлень. Ти мені, я – тобі. Це, НМСД (на мою скромну думку), є нормальним явищем.
Трішки спостережливості – і ніяких таємниць не буде. Все дуже просто.
І ніяких масованих атак. Хай читачі цінують кожен Ваш твір, а не купу. Хай чекають – і озиваються.
Гарних Вам вихідних.

© Олесь, 28-03-2009

Як же я люблю рецензії на ГАКу!!! Правда, загадкою для мене залишається те, за яким принципом їх пишуть - до деяких творів їх по 5, до деяких - жодного. А я тут сиджу-сиджу, думаю-думаю, та й не можу розгадати цієї таємниці.
До Ваших зауважень обов'язково прислухаюся, вони у Вас як завжди слушні. Заходьте ще, - Вам завжди раді.
Щиро, Вікторія.

© Вікторія Коновалець, 28-03-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.8211348056793 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …