Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Запрошували ж...

(Рецензія на твір: Відкинута світом, автор: Вікторія Коновалець)

Налагоджена, гармонійна побудова.
Заплуталась знову, бо бігла, немов навіжена.
Або для посилення порівняння я написав би трішки-трішки інакше.
Заплуталась знову, як бігла – немов навіжена.
Особисто я відчув різницю між обома варіантами від мене і Вашим.
Зі слізьми щось не зовсім зрозуміло. Вони солоні – і про це всім відомо, кому доводилось їх ковтати чи цілувати чиєсь зарюмсане обличчя.
А солені – це вже щось кухарське, рибацьке – двома словами кажучи, не те.
Може, Ви змінили б епітет на інший? Солоне – це вже безліч разів писане-переписане, вжите-вживане.
В лісі, мабуть, щось неприємне трапилось? А що? Буває. Маша та три ведмеді, Машенька та сірий вовк. Вже не кажучи про їжачків-зайчиків-коників-стрибунців.
Ось перша строфа-катрен позаду.
Не хочеться мати такий відгук, кажіть.
Бажалось би кращого?
Віршова форма витримана. Про її гармонійну побудову я вже писав. Близька до амфібрахія. Таки є незначні збої.
Доріг-поріг є беззаперечно гарантованою римою. Її випробовувало вже не одно покоління митців.
«Не знала про те, що це був вже останній рубіж» Відчуваєте, як важко декламувати? Мені важкувато. Оті всі частки-займенники-прислівники, Ви б тільки знали б, як засмічують не тільки поетичний твір, а ї взагалі мову. Ви ж чули, мабуть, як деякі диск-жокеї на радіо бекають і мекають? У Вас краще виходить – але все ж…
Рядок, в якому згадується Моніка Вітті, трішки невірно побудований. Поспішно якось. Я також раніше почитував журнал «Караван історій», і вони були таким, що іноді навертались оті самі сльози. А та історія з Антоніоні Мікеланджело… Трагедія – та й годі.
Далі Вам під силу. Підкажу трішки і знову про займенники, які мені як читачу здаються зайвим. Я маю на увазі не перший рядок останнього катрена.
Я його декламую – і він сприймається.
Вслухайтесь тільки:
«Залишилась ніч невагома - й така пустотлива». Тире – це короткочасна зупинка перед видихом. Вірш читається непогано, та якби б ще не оті, на мою думку, деякі огріхи.
З вашого вірша може вийте щось більш поетичне, естетичне.
Не залишайте його, щоб взятись за наступний.
Я Вам бажаю творчих успіхів, гарного настрою.
Квітучої весни почуттів.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042377948760986 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати