Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Стометрівка, автор: Оля Бреславська)

В нашому місті таких теж,звісно, багато... Таких, та не таких... Бо переважно це бадьорі ще старигани, що окупують входи-виходи підземки, і голосно і не без приємності співають щось з совєцького репертуару і ясно ж на общепонятном...
І тільки на одному виході метро, а саме на Конному ринку, я часто бачила геть несхожий дует. Два сліпці, справжні, з білими, заведеними під лоба очима. Літні дядечки, але ще не діди. Стоять на сходах, і співають а-капела українських пісень. На два голоси, глибокими, чистими, гарними, як це часто буває у українців, голосами. Люди проходять, кидають копійчину. Я теж так роблю. І от тільки зараз, прочитавги Вашу замальовку, шановна пані Олю, подумала - А чому ж ніколи не зупинилася, не постояла поруч, не послухала? Адже кортіло. Бо такий спів не так часто і почуєш. ... Наче незручно. Наче хочеться проминути, і не дивитися. А що вони, власне, роблять поганого? Два сліпих... Мабуть, знайомі з Товариства сліпих, чи щось таке. Вигадали, як заробляти собі на хліб. І чесно заробляють. Дарують людям хвилину звернення до небуденного, до себе... А ми їм платимо копійчиною. А треба б було, може, ще й добрим словом, ще й подякою...
Рідко буваю зараз на тому ринку. Але, як буду, неодмінно підійду, подякую.
А Вам маю змогу висловити подяку за Ваше оповідання вже зараз.
З повагою, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042896032333374 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати