Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Становище

(Рецензія на твір: Лист-звернення, автор: Микола Цибенко)

Знаєте, Миколо, з усією шаною ставлюсь до Вашої турботи про дівчаток.
Можливо на даному ресурсі комусь вже й набридла моя нав’язлива ідея Богочоловіка, або ж ідеальної Людини, бо людям просто подобається бути людьми – народжуватись, вірити в долю, страждати, плакати, хворіти, ненавидіти, боротись, воювати, з рештою помирати… але разом з тим і радіти, сміятись, буди здоровим, любити, доводити, йти до мети – жити. І це нормально, нормально у нашому людському суспільстві. Певно єдина ненормальність це втрата моралі у життєжвому шляху – просто йти напролом. От з цього місця починається переформування власної свідомості. І не важливо чи сповідує людина принципи, чи ні, чи крокує в ногу з модою сьогодення… важливо аби вона керувалася совістю.
Я вже далеко не дівчинка, я – мама. Та саме цей «сан материнства» дозволяє мені бути дитиною. Знаєте, відчувати в собі життя – це справжнє чудо, до того ж живе, живе з тої миті, як тільки но підсвідомо усвідомлюєш життя у власній утробі. І це прекрасно.
Кажуть, у тварин є інстинкт вбивства, саме тому вони тварини. Але це ж не заважає їм бути батьками.
А людина має інстинкт самозбереження, саме тому ми люди, люди, які вбивають за власної наживи, чи задоволення…. Але це ж не заважає нам бути батьками. Тільки в чому різниця між нами і ними? Ось це і є вибір даний Творцем. Падіння моралі в тому, що людина це тварина. Це є той образ нормальності, який ми собі впродовж тисячоліття ліпили і ліпимо. Бо, принаймні моя, совість підказує, що я маю і можу бути Людиною, як будь хто інший, як всі ми. Такі Люди не народжують дітей, а народжують оновленого себе створюючи нове Життя. І аби оті , прикладом, три кілограми щастя лежали на твоїх грудях і смоктали живильне молозиво тобі треба Жити, а це означає – бути здоровим і сильним. Бо саме так закладається здорове та сильне майбутнє цілого людства, сильне Духом, сильне Силою – Любов’ю в якій виношуєш дитя. Але треба розуміти – коли вагітна жінка то вагітний і чоловік. Він ще більш вагітніший ніж вона. Бо він то є та Сила, яка тримає(оберігає) Лоно – її. А саме в лоні твориться Життя(Дитя). І треба розуміти, що вагітність це назавжди: спочатку ти виношуєш, а потім плекаєш, виховуєш впродовж життя, це найпрекрасніше становище людини, бо людина протьягом Життя у стані Щастя.
Якщо співставити, то виходить так: тіло людини – чоловік(Сила). Душа людини – жінка(Лоно). Совість(сумління) – середовище їхнього співіснування – Союз – Життя – Щастя – Радість - Дитя…. От оновлена свідомість це те новостворене Дитя.
До чого я веду?
А до того, що кожна людина окремо має усвідомити цінність власного життя і якість власного майбутнього та теперішнього. Саме тоді є реальний шанс на вибір. А той вибір коливається амплітудою і ти вибираєш - Жити, або Жити. Тобто все починається і закінчується в кожному з нас. І ніякі заборони, забобони, закони, правила, догми не вмістять у твою свідомість Совіть, поки ти сам її не народиш.
Кожна дівчинка, чи хлопчик, діють в згоді з своєю совістю. А совіть є, або її нема. Тож якщо та чи інша дитина дозволяє собі палити(чи ще щось) - вбивати себе і своє майбутнє, їй ніхто не допоможе, окрім неї самої. До речі, це в першу чергу відноситься до дорослих людей.

- Мамо, купи мені он ту ляльку.
- Краще я тобі яблучок куплю.
- Але я хочу ляльку! Не купиш мені, то ображуся.
Сердито сказала дівчинка.
- Ну і сердись, але тепер не отримаєш ні яблук ні ляльки.
Насуплена дівчинка подалася вулицею додому. Пройшло кілька днів, як вона підходить до мами з своєю копілкою і каже:
- У мене є гроші, я куплю собі ту ляльку, можна?
Мама подивилася на доню і спокійно відповіла:
- Якщо ти вважаєш, що та лялька зараз найнеобхідніша річ у твоєму житті, то купуй.
Майже восьмирічна доня похилила голову і пішла до своєї кімнати, більше ніколи не згадуючи про ляльку.

Діти – розумні істоти. Якщо ми їх створюємо, то це не означає, що ми маємо проживати їх життя чи робити вибір замість них, примушувати робити так чи інакше.
Бо в будь якому випадку, вони зроблять саме той вибір, який диктує їм іхнє серце, їх покликання, іх сумління.
Єдине, що ми можемо для них зробити – мати чисте сумління перед собою, ними, один одним.

З повагою та вибаченнями за втручання, Світлана

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042428970336914 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати