Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Анна Ахмєтова

(Рецензія на твір: "Когда б вы знали, из какого сора...", автор: Юрій Орі)

Вітаю колегу-перекладача!

Перед тим, як почати свою рецензію, я би хотів навести ориґінал відомого віршу Анни Ахматової, що ви переклали:

Мне ни к чему одические рати
И прелесть элегических затей.
По мне, в стихах все быть должно некстати,
Не так, как у людей.

Когда б вы знали, из какого сора
Растут стихи, не ведая стыда,
Как желтый одуванчик у забора,
Как лопухи и лебеда.

Сердитый окрик, дегтя запах свежий,
Таинственная плесень на стене...
И стих уже звучит, задорен, нежен,
На радость вам и мне.

Для початку трохи позитиву, бо потім буде багато критики.

Отже, що мені в вашому перекладі сподобалося. Вдалою знахідкою є перші ж слова: «то не моє». Лобовий переклад ориґінального «мне ни к чему» як «мені ні до чого» не вписується в розмір і має два зайві склади, тому тут треба було знайти економічниший відповідник. Вам це вдалося дуже добре.

Так само чудовою є рима «безкінечні – недоречність». Завдяки їй вам вдалося художньо і точно відтворити зміст першої строфи.

Дуже добре відтворена третя строфа ориґіналу.

А тепер перейду до критики.

Перша строфа. Рядок «То не моє – ті оди безкінечні» я вже похвалив, а тепер посварю: в ньому є повтор «то – ті». Не звучить, нмсд. Але це легко виправити: То не для мене – оди безкінечні... – як вам?

«Принадності вигадливих елегій» має 11 складів, а «и прелесть элегических затей» - 10 складів. Це не є добре. В принципі, коли перекладаєш з якоїсь чужої мови, то порушення розміру іноді бувають викликані, так би мовити, суворою необхідністю. Але російська мова настільки близька до української, що бажано було б зберігти авторський розмір.

«Елегій – людей» – погана рима.

«В поезії повинна бути недоречність» - 13 складів замість потрібних 11-ти. Але легко виправити: «В поезії потрібна недоречність» - як вам такий варіянт?

Друга строфа. Найбільша проблема вашого перекладу, нмд, криється в цій строфі. Справа навіть не в тому, що «Як по мені – поезії ростуть з бур’яну» має 13 складів замість 11-ти ориґінальних, а «невиннії, як квіти у Едемі» має 11 замість потрібних 10-ти.

І навіть не в тому, що ви вживаєте не вельми природню фому «невиннії» замість «невинні» (те ж стосується вашого «жовтая кульбаба» замість «жовта»).

І навіть не в тому, що «Едемі – лободиння» - погана рима.

І навіть не в тому, що у вас «поезії ... ростуть з бур’яну».: бур’ян – це сама по собі рослина, так що поезії можуть рости або ІЗ землі, або СЕРЕД бур’яну, але не ІЗ бур’яну).

Та це все дрібниці в порівнянні з тим, що ви надали першим двом рядкам смисл, протилежний авторському! Ахматовський вираз «когда б вы знали, из какого сора растут стихи, не ведая стыда» в російській мові став крилатим, і його слід відтворити якомога точніше. Що він означає? Те, що віршам повинно бути соромно від того, що вони ростуть із такого сміття, а їм, нахабам, не соромно. А у вас смисл зовсім протилежний: поезії ростуть з бур’яну, але вони «невинні, наче квітка у Едемі». Зовсім протилежний зміст.

Третя строфа. Правильно «плІснява», а не «пліснЯва». Розумію, що є така річ, як авторський наголос, але зміщувати наголоси – це остання справа. Це треба робити, коли вже зовсім виходу немає. Тут, нутром чую, можна було б вжити який-небудь синонім: плісень, цвіль, щось таке.

Начебто, все. Сподіваюсь, ви не образитесь на критику.

Щиро,

Михайло

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.030143976211548 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати