Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Оплески. Після оплесків трохи критики

(Рецензія на твір: Продай мене, отче ..., автор: Олег)

© Михайло Карповий, 08-03-2009
Приєднуюсь до попередньої рецензентки і оплескую автору. Мені текст теж сподобався.

Хто є ліричним героєм твору? Христос ним бути не може. Він, скоріше за все, не відав ні про татар, ні про турків. З іншого боку, саме представники цих народів гендлювали українськими хлопцями-дівчатами на невільничих ринках. Тоді виходить, що ліричний герой - це Україна, ототожнена автором з Ісусом. Тобто, найкращі сини України самі добровільно просять Б-га про мучеництво. Це цікавий погляд на питання, чому українцям завжди так хріново. На мою думку, цей погляд, скоріше за все, помилковий, але не будемо сперечатися. Він так само має право на існування, як і будь-яка інша точка зору. Авторові вдалося майстерно його озвучити.

Щодо майстерності: спочатку я хотів написати, які окремі рядки мені особливо сподобались, і почав вже виділяти ці уривки мишкою. В результаті виділеним виявився весь твір.

Вірніше, майже весь. Всі слова, всі літери на місці в усіх строфах крім першої. В першій мені не тойво слово "сріблястих (монет)". Сріблястий - це той, що блищить. Тобто, сріблястий - це той, що виглядає, як срібний, але не срібний. Чи маються на увазі фальшиві гроші?

Ще в першій строфі не вельми мені прозвучали слова "момент" і "фрагмент". Якщо вірне моє припущення щодо ліричного герою твору, то краще використувавати слова, які є питомо українськими. А два вищенаведені слова, що вживає автор, є запозиченими. Вони були запозичені так давно, що тепер міцно засіли в мові, і нічого поганого в цьому, звичайно ж, немає. Але саме в такому творі краще було би вживати ті українські слова, які неможливо запідозрити в іншомовному походженні. Наприклад, "мить" і "частина".

Вони, звичайно, за ритмом і за римою не підходять. Але так чи інакше, незрозуміло, що мається на увазі під "щасливої віри фрагмент". Тобто, не те, що незрозуміло, але звучить якось невірно. Віра - це ж не те, що можна розділити на фрагменти-частини, вона або є, або немає. Я би зробив "фрагменту віри" секір-башка. Але остаточне рішення, як завжди, за автором.

Мабуть, все. З найкращими,

Карповий
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.041455030441284 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати