Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

:)

(Рецензія на твір: Одного разу під Охтиркою_для Клінта Іствуда-5, автор: Владислав Івченко)

Чи татача в моїй особі, Владюшо, ти не втратиш, це я тобі гарантую.
Не варто знову казати, що класно написано, живо й захопливо, це вже було, краще по суті.
А по суті у нас он що. "хотілО піти"- певно те О на А поміняти, але на тім і кінець .
Виверт сюжету що до Оксани справив глибоке враження, як відро холодної води на голову. Щось таке аж Достоєвського згадала. Сотник і правду ускладнився тепер, став якимось об'ємнішим, чи що, багатослойнішим, бо раніше в нім окрім доброї душі було видно один патріотизм і романтику.
Далі де?
А іще, так суто з своїх спостережень: кінь не буде бігти довше кількох годин, це якщо він хороший, необхіді перепочинки, або змінний. І щоб зламати психіку людини потрібно чергувати жорстокість і біль з добротою і схваленням, це розбалансовує фундамент особистості, й тоді на її уламках вже створюється нова. Як приклад- Стокгольмський синдром.
Це я для справки, в повісті з хижохатками й големами- зсилки на Фрейда наніц не потрібні.
Все і так класно.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.036913871765137 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати