Тепер зрозумів. Вірш про те, що я, на жаль, не курю. Це мені нагадало Пастернака і косяк - вимальовується система.
Давно помічав, що мені ближче алкоголізм, чим анаша.
Насправді оригінал треба довго вкурювати. Роздрукувати в кільканадцяти екземплярах, з кожної роздруківки зробити козячу ніжку, набити її чуйкою і вкурювати. Про себе можу сказати, що повністю оригінал я вкурив після восьмої.
Тут бачите яка фішка... Мова - це щось таке, що існує незалежно від людини. Тобто, не людина є творцем мови, а мова сама по собі, а людина сама по собі існує в мові яко індивідуалізована хріновина. Коли людина помирає, вона стає частиною мови і в цій якості продовжує своє існування. Вірш про це. Про мову, смерть і безсмертя.
