Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Спостереження й думки

(Рецензія на твір: Калімера, автор: Тетяна Мельник )

© Роман Кисельов (91.203.27.—), 29-01-2009
Здрастуйте, люди добрі.
З інтересом прочитав твір і все, що навколо нього відбулося. Ось що з цього приводу хочу сказати. Це просто міркування, нічого особистого, тому дуже всіх прошу не ображатися.
1. Перша критична рецензія на цей вірш була звичайним хамством, і о. Петро робить собі ведмежу послугу, бодай частково її виправдовуючи.
2. Не коректно звинувачувати о. Петра в цитуванні католицького катехізису. Католицьке моральне богослів’я було засвоєне й адаптоване в українському православ’ї ще в 16-17 ст.
У класифікаціях гріхів в українських катехізисах та складніших викладах богослів’я з того й пізнішого часу, окрім семи головних гріхів, гріхів проти церковних таїнств, проти Святого Духа тощо є категорія, яку наводить о. Петро: гріхи, що волають про помсту до Неба. Причому спеціально підкреслено, що кара за ці гріхи, як правило, настає дуже швидко, ще в цьому житті.
3. Твердження, що грецька культура – райдужне «дитинство людства», радше саме є дитинне. Це лише наше наївне уявлення про ту культуру, навіяне браком реального знання. Невже хтось певен, що світовідчуття пересічного грека було таке, як він собі уявляє? Хоча в поезії цей міф існував і існує, тому до авторки тут немає жодних претензій… А у греків, до речі, був свій уявний «золотий вік», тільки значно далі в минулому. І тоді, хтозна-колись давно… все було так добре, невинно, і ніяка мораль не тяжіла над душею…
4. Абсолютно некоректно ототожнювати статеві збочення з розпустою, як це робить о. Петро у своєму відгуку. Сумніваюся, що всі лесбіянки й гомосексуалісти ведуть безладне статеве життя. Адже існують стійкі одностатеві пари. І ми не можемо знати, що і як вони відчувають у душі у зв’язку зі статевим актом. Можливо, теж єднання, і, можливо, навіть, теж містичне. Тим більше наївне з психологічного боку трактування аномального потягу як найвищого щабля розпусти, якому мусить передувати тривалий досвід природного блудодійства. Статеві збочення – це також природа, вроджена чи набута, але природа.
Але християнська мораль забороняє цю дію. Забороняє безумовно, якою б природною і невинною вона не була чи не здавалася. Чому забороняє? Я думаю, що попри всі «генеалогії моралі», над якими потрудилися стільки умів, мораль таки безумовна. І обґрунтовувати будь-яку моральну заборону – невдячна справа. Так є, і все. Це я про «зоряне небо над головою і моральний закон у мені».
Р. К.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027230024337769 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати