Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

15-й суб'єктивний відгук

(Рецензія на твір: Марія Магдальська, автор: Наталка Ліщинська)

Твір мене не зачіпив і здався якимось "компромісним". Цікавішим виявилось обговорення. Мене захопило пояснення авторки, що порозкидавши в тексті натяки (твір взагалі виглядає одним суцільним натяком), каже буквально: "Самі пошляки. Як це так? Покажіть мені в тексті..." і тд.
Розумієте, пані Наталю, я може і найбільший пошляк, але зверніть увагу наскільки кінцівка суперечить Вашим найчистішим образам кохання та любові. Оце навчає Ісус цілих 5-ть днів Марію (яка насправді не було повією - вкажіть джерела такої інфи), проводить такий собі найкрутіший в всій галактиці семінар любові і все марно. Тому що "вся сила її любові незабаром обернеться проти неї й гризтиме жінку аж до скону поволеньки затягуючи зашморг нестерпного існування..." Тобто, найчистіша любов гризтиме жінку до кінця її життя? Круто, це ж просто новий Гімн любові.
Я не дуже переймаюся канонічністю. Але ж дайте мені, читачу, якусь пара, паро, парудигму. Розвінчуємо постать Ісуса чи ні? А оце: "ну так, трішки, але пишемо з великої", мені особисто не підходить. Даємо власне трактування, то вже до кінця. І ставимося до ГГ відповідно. Виписуємо його характер, ускладнюємо його роздумами, діалогами і тд. Тут ж ГГ якийсь плоский, мов недоторкана священна корова. Ні тобі характеру, ні складних діалогів. Тільки "Угу" і "Надобраніч". А якщо не трактуємо, то і сюжети беремо з Біблії і епоху з її особливостями не забуваємо.
Такі от думки.
З повагою, RK

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027349948883057 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати