Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Марія Магдальська, автор: Наталка Ліщинська)

Гадаю, що той читач, до якого пишете, пані Наталю, насправді є той, котрий не розділяє світ на чорно-біле, не живе стереотипами та догмами. Це читач, котрий вже трохи знає щось про справжнє відідеалізоване та позбавлене ілюзорності життя - це той читач, котрий вже знає духовну ціну справжньої любові. Дякую Вам - це справді твір, що примушує людину задуматися та зревідувати свою шкалу цінностей. Власне, біблійні теми повсякчас приваблювали митців - і кожен з них (і слава Богу за цю різноманітність ідей та образів, інтерпретацій) це опрацьовував завжди по-своєму - так, як промовляла їхня душа - щиро і відверто. Бо хто сьогодні може зі стовідсотковою гарантією твердити, що він тримає у своїх руках патент на істину від Господа? Хто може бути таким зухвалим у своїй гордині? Адже відомо, що справді Божа істина нам, людям, невідома - про це говорило вже багато теологів та філософів (Сковорода, Соловйов та багато інших). Людська правда - це друзочки дзеркала, що відображає Єдину Божу Істиню, з тих друзочок і складається це Дзеркало. Наталіє, мені подобається Ваше намагання осмислити світ, писати про такі глибокі явища, якими є закутки душі людської, виловлювати з неї світлі промінчики Сонця. Думаю, Ви не повинні звертати увагу на неприємні слова і закиди деяких читачів. Адже, відомо, як це відбувається у світі, яким панує ми знаємо хто: Жанну Дарк, Галілео Галілея, Джордано Бруно, Коперніка та багато ще інших видатних, геніальних людей церква також засудила за єресь і фізично їх зліквідувала, але через декілька сотень років та ж сама церква їх потім реабілітувала. Так де ж тоді ховається правда? Думаю, до правди без розуміння не добратися, а отже - лише порозуміння та бажання прислухатися без усілякої злостивості і ненависті до думки іншого - це вже рівнозначне подвигу. У нас, у людей, немає однієї правди і ніхто не має право казати, що лише він єдиний є правий ні від імені церкви, ні від імені ідеології чи ще бознакого чи чого (адже відомо, куди такі шляхи ведуть - до пекел) - всі ми маємо багато правд, які є частиною отієї Єдиної, невідомої нам.
Пишіть, Наталю, у Вас це виходить цікаво і гарно. І слава Богу, що часи дикого, сліпого і нетолерантного релігійного фанатизму вже давно позаду нас. :)

З повагою,
Віка Йіхова

ПС: власне, тема Марії Магдалени, чи то вірніше, тема про блудницю, пробуджену Любов´ю, дуже непроста і алюзії на неї вже не раз з´являлися у різних іпостасях та літературних переопрацюваннях багатьох світових авторів: наприклад, у А. Дюми-молодшого у романі "Дама з камеліями".

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038630962371826 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати