Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Діти - це казка життя

(Рецензія на твір: Діти – вони як чужинці, автор: Віталій Круглов)

дивлячись на власну дитину, хочеться дати їй усе. А може, краще дати можли-
вість їй домогтися всього самій, а може, дати усе, усе потроху. І постає ряд питань: Як її виховувати? Як дати так зване “усе”? В чому полягає “усе”? Як не глянь, куди не глянь, усюди питання, усюди незнання і лише живучи пізнаєш те чи інше. І не є бідою, коли схибнеш, бо виховуючи, так виховуючи, життя кожного з нас, перш за все, виховує нас, загартовує долею. Отже, я сама ще дитина, дитина життя, дитина, яка зробила певний крок у певний час, і стала дорослим, але дитям. Отже, перш за все, в собі треба виховувати себе, на даний момент, виховувати себе як людину, як людину-матір. Виходить, те мале, плекає надії, що я, як мати, дам йому знання перші, як колись, мені дала моя мати, знання, з якими воно увійде в школу життя, а поведе його туди за руку тато. В моєму розумінні тато, як втілення любові й тепла, втілення затишку, захисту, надії...
Діти - це казка життя, як вона закінчиться, залежить від нас - батьків. Так ми старіємо, та старість треба сприймати, як надбання певного досвіду, життєвого, мудрого досвіду. Який ми маємо встигнути передати їм. Та передача не є певною миттю - цілим життям, ми жили для них і мусимо жити для них, незалежно від того старі чи молоді.
Вірш мене збентежив, наскільки, Ви зрозуміли.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029792070388794 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати