Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Питання ні до кого

(Рецензія на твір: Так було, автор: Zhdana)

Навіщо ми пишемо? Навіщо взагалі пишуть? Щоб надрукуватися? Щоб вийти з невідомості? Щоб заробити на хліб?
Як і в кожній справі, вдасться це одиницям з шости, семизначних чисел. Дещиця таланту, раптове величезне везіння. Ставити на це - як на зеро в рулетці. Не те, щоб не треба - але ж треба розуміти, з чого виходимо.
Чому саме це оповідання викликало в мене таке запитання? Пояснювати складно, довго, та й чи треба? Авторка сама все розуміє. Адже написала вже твір, де кохання і щем, смерть і життя затягнуто таким вузлом - не розірвеш...
А це - навіщо? Такі речі не повід для жартів, для пліток. Вони трапляються насправді, то на них гріх заробляти гроші чи успіх.
Перестрогою такий твір бути не може - бо аторка не зробила помилки початківця, не підвела до моралі цієї басні. Моглло б читатися між рядків - але не читається, принаймні, для мене.
Я ж бо пересічна читачка, я просто як тисячі, мільони матерів роками прислухалася до кімнати, в якій зачинився мій син - чи не дзвякне, борони Боже, шибка.
Авторка не дала рецептів. Їх мабуть що немає.
Тоді - чи варто писати так про таке?
Мені здається - ні.
З повагою, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026377201080322 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати