Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Кривава кава, автор: Роман RemiK Котик)

Дуже вправно, незвично, небанально, шановний пане RemiK'у - втім, до цього Ваш читач уже звик і не дивується. В цьому оповіданні, як на мене, дві яскраві низки образів - з перелітними боїнгами, та фанатиком-вбивцею - трохи заважають одна одній, бо поєднанні тільки постаттю гіда. Однієї на таке крихітне оповідання було б достатньо, бо інакше перегодування настає. Хоча, це тільки уривок, і, можливо, присутність обох ліній буде виправданою , якщо читати текст в цілому. Але мене завжди чомусь менш цікавить те, як написано, ніж те, про що написано.
Гостра тема - внутрішній світ людини, що доведена чимось - чим? - до відчаю настільки, що починає помсту всьому світові. Ви зараховуєте таку людину до фанатиків; можна просто вважати, що вона несповна розуму - хоча, можливо, це одне й те ж.
Цікавим мені видається інше - оті натяки на причини такого вчинку, що є в Вашому творі.
Звісно, людина, що хапається за щось вогнепальне, тому, що ніхто не читає її дурнуватого ЖЖ, або взагалі дивиться на неї, як на пусте місце - це крайній випадок, кліника.
Але чи не кліника взагалі перейматися цим? Так, переймаються, особливо в певному віці, 90 відсотків. Чи може бути відхиленням від норми те, що сповідує і робить більшість?
Я кажу - може. Бо норма задається не людським суспільством, а Богом.
Тому в нормі мали б бути геть інші турботи, прагнення, питання.
Цікаво, що ті, хто гостро ставлять хибні питання на якомусь етапі свого життя, настільки гостро, що вважають себе бунтівниками, фанатиками тощо, та й суспільство дивиться на них під таким кутом, якщо не хапаються одного дня за гвинтівку, то досить швидко доходять висновку, що питання ці можна сховати в кишеню. І далі живуть пересічними, ба навіть успішними громадянами, без жодних незручних питань.
Але є невеличкий, тонесенький прошарок тих, хто задають собі питання протягом всього життя. Чи навіть не задають - а чують їх десь, у повітрі. Але то зовсім інші питання.
Ось цікаві для мене роздуми, на які надихає Ваш уривок.
Хоча, можливо, це теж поза нормою :)
Щиро, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027764081954956 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати