Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51606
Рецензій: 96031

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Кривава кава, автор: Роман RemiK Котик)

© Галина Михайловська, 24-12-2008
Дуже вправно, незвично, небанально, шановний пане RemiK'у - втім, до цього Ваш читач уже звик і не дивується. В цьому оповіданні, як на мене, дві яскраві низки образів - з перелітними боїнгами, та фанатиком-вбивцею - трохи заважають одна одній, бо поєднанні тільки постаттю гіда. Однієї на таке крихітне оповідання було б достатньо, бо інакше перегодування настає. Хоча, це тільки уривок, і, можливо, присутність обох ліній буде виправданою , якщо читати текст в цілому. Але мене завжди чомусь менш цікавить те, як написано, ніж те, про що написано.
Гостра тема - внутрішній світ людини, що доведена чимось - чим? - до відчаю настільки, що починає помсту всьому світові. Ви зараховуєте таку людину до фанатиків; можна просто вважати, що вона несповна розуму - хоча, можливо, це одне й те ж.
Цікавим мені видається інше - оті натяки на причини такого вчинку, що є в Вашому творі.
Звісно, людина, що хапається за щось вогнепальне, тому, що ніхто не читає її дурнуватого ЖЖ, або взагалі дивиться на неї, як на пусте місце - це крайній випадок, кліника.
Але чи не кліника взагалі перейматися цим? Так, переймаються, особливо в певному віці, 90 відсотків. Чи може бути відхиленням від норми те, що сповідує і робить більшість?
Я кажу - може. Бо норма задається не людським суспільством, а Богом.
Тому в нормі мали б бути геть інші турботи, прагнення, питання.
Цікаво, що ті, хто гостро ставлять хибні питання на якомусь етапі свого життя, настільки гостро, що вважають себе бунтівниками, фанатиками тощо, та й суспільство дивиться на них під таким кутом, якщо не хапаються одного дня за гвинтівку, то досить швидко доходять висновку, що питання ці можна сховати в кишеню. І далі живуть пересічними, ба навіть успішними громадянами, без жодних незручних питань.
Але є невеличкий, тонесенький прошарок тих, хто задають собі питання протягом всього життя. Чи навіть не задають - а чують їх десь, у повітрі. Але то зовсім інші питання.
Ось цікаві для мене роздуми, на які надихає Ваш уривок.
Хоча, можливо, це теж поза нормою :)
Щиро, Галина М.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.042395830154419 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати