Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Нащот моїх вражень та зауважень.

(Рецензія на твір: Червона нитка. Книга друга. 2, автор: Петро Муравій)

Вітаю зі святами, а також - і з продовженням біографічної епопеї.
Писатиму про враження та ділитимусь зауваженнями.

Перший розділ твору.
1. Як НМСД, то п'ятикратне вживання у п'яти рядках іменника, пов'язаного з назвою міста, є надмірним. Це я про перші два абзаци.
2. Відчувається деяка гіперболізація. Це я про поїзд, в якому, наскільки я зрозумів, їхали самі львів’яни. Причому з Запоріжжя чи з Криворіжжя.
Я нерідко бував у Львові – і в ті роки, і в наступні. Російська мова там чутна усюди, де тільки можуть бути люди. Її носіями в переважній більшості були військові, яких там було, мабуть, не менше, ніж у столиці. Це я вже про мову в місті.
3. Церкви – не музеї. Тире є доречним. Без нього якось незручно. Знову бачу те ж саме – використання у кожному реченні прикметника «українська». На мою скромну читацьку думку, можна було б хоч інколи звертатись до займенників. Теза про купання риби у воді є сумнівною.

Другий розділ.
1. Іменник «часом» не є вставним словом, тому відокремлювати його комами не варто.
2. Цікаво було дізнатись про колір волосся та про географічно-етнічний розподіл України. Десять років тому я щиро дивувався, коли у Чернівцях протягом дня міг не почути української мови.

Третій розділ. Чи глава. Також четвертий.
1. Помилка. Виправте, будь-ласка. «Приходив до неї». Ось так має бути.
2. «Відійшла небога далі, ніж їм дозволялося відходити. Частка «як» в даному випадку, НМСД, використовується не за призначенням.
3. Про явлення-марення читати було цікаво, та вже не вперше. Читав я і чув і про богоявлення. З випадками допомоги божественних сил чи осіб знайомий особисто. Засвідчую.

Творчих успіхів, шановний отче Петре. Ваша неформальність на мене справляє непогане враження. Ніщо в мені не противиться – ні читати, ні оце як зараз. Наче слухаю по радіо ні новини, ні пропаганду, а таку собі оповідку.
Отаке о.
Дід Сашко ірпіньський.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04246997833252 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати