Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2564
Творів: 46599
Рецензій: 90905

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Червона нитка. Книга друга. 2, автор: Петро Муравій)

© Камаєв Юрій Статус: *Історик*, 19-12-2008
Враження від Львову девяностих дійсно було величезне, крім національного підйому був сплеск культурного життя. Грали "Не журись" - (тоді Василь Жданкін ще не співав думи про царя Ніколая другого, а Віктор Морозов був відомий як музикант, а не як перекладач), Плач Єремії, брати Гадюкіни, Віка. Мабуть Вас цілком полонив львіський міф, :) .
Щодо Великої України - цим терміном у тридцятих роках минолого століття на підпольській Україні називалися землі, східніші Збруча. Волинь (Волинська і Рівненська обл) до Великої України не належали. У пані Марії це мабуть були вияви цього феномену, що зветься галицьким месіанством, :) .

Кам.Ю

Коріння глибше ніж я гадав, там колись проходив кордон Австро-Угорської та Російської імперій, десь між Радивиловим і Бродами, бо польський проходив кілометрів на сто східніше :). Взагалі, це потрібно сприймати із певною долею іронії.
Василь Жданкін, із того що знаю, працював у Богоявленському жіночому монастирі чорноробом. Роки три тому у нас був кобзарський фестиваль, він виконав думу про невинно убієнного царя Ніколая, чим немало подивував усіх. Ще хтось казав, що він демонстративно розмовляє російською і став "політичним православним". Прикро за цю непересічну людину.

Кам.Ю

© анонім (194.44.98.—), 20-12-2008

Школа під Бродами. Даруйте.
Сумно читати, які тепер речі відбуваються з Василем Жданкіним. Він жив якийсь час у Крем"янці, може й зараз живе. Ваш земляк. Тому Ви й знаєте. Що московське попство робить з людей? Тому я й не люблю московських попів, і їхню організацію прямо називаю не церквою, а політичною організацією з ознаками релігійного культу. А за Василя Жданкіна треба ще подумати, як їх назвати. Може так: "Християнствуючий пропагандистський центр новітньої пропаганди імені Йозефа Гебельса"?

© Петро Муравій, 19-12-2008

Дякую, пане Юрію!
Не знаю, що було у тридцятих роках нашого минулого століття. Про ті роки й не пишу. Пишу про мені відоме, принаймні покищо. Якщо то "галицьке месіанство", то воно дуже поширене в Галичині, навіть, можна сказати, до непристойності. Мені один волинянин розповідав, як зустрічаються у якійсь школі під бродами діти з різних сіл. Частина дітей називається "москалями". То діти з того села, яке до падіння Польщі було по радянський берег Збруча, хоча ті села давно в межах однієї Львівської області.
Галицькі націоналістичні кола, принаймні того часу, про який я написав, таки справді умудрялися зараховувати не просто до "великої", а до "східної" України навіть Закарпаття, ну й Волинь і Буковину. Це незважаючи на те, що для Закарпаття сама Галичина буде на північному сході.

© Петро Муравій, 19-12-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.70128178596497 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …