Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

А мені сумно

(Рецензія на твір: Монолог великого поета, автор: Михайло Карповий)

© Дана Рудик, 01-12-2008
Я саме повернулась з батьківських зборів у тому класі, де я – класний керівник. Отож, дві мами, начебто статечні дами, зчепилися сьогодні із-за того, що наша вчителька біології запропонувала розсадити їхніх синів, мовляв, мішають один одному та іншим учням підчас уроків, розмовляють, придурюються і т. п.
І тут несподівано почалося: образи, взаємні звинувачення («це-все-ваш-син-робить-бо-у-мене-дитина-як-золото-вихована-а-вашим-ніхто-зроду-не-займався»), дошкульні уваги, обурення... Мене теж мало не з»їли живцем, бо я мала необережність сказати, що хлопці вартують один одного, якщо говорити про їхню поведінку. Добре хоч, що до бійки не дійшло. Жінки розійшлися запеклими ворогами. А ще недавно хлопці товаришували, відпочивали разом, бували один у одного дома. І все раптом обірвалося...
Подібним чином Кока Черкаський зчепились з Карповим із-за того, що пані Оксана Яблонська вказала на аморальний аспект твору Карпового.
Я не знаю, чого це матюк у вірші Карпового раптом так обурив пані Яблонську. Чи вона до того не читала його віршів і не знала, що жанром його творів є чорний гумор? До того ж, якщо вірити Карповому, пані Оксана нещодавно розважалася писанням досить таки розкутих віршиків під псевдо Ляна Килимник. І тоді твори Карпового якось її не обурювали. Для мене це повна несподіванка, якщо чесно. Бо я до цього моменту сприймала пані Оксану як суцільний позитив – енергійна симпатична кобітка, що збирає усіх під знамена «Севами», такий собі «перпетум мобіле»... І що? Подвійна мораль, пані та панове? Чи все-таки «мараль», як влучно і вельми креативно висловився пан Микола Цибенко?
Мені дуже неприємно, що два гаківські старожили, гарні та шановані мною автори «купились на тюльку» і пересварились між собою, мов оті баба Параска і баба Палажка у Нечуя-Левицького. Мені неприємно, що з сайту пішли Віка Йіхова і пані Ноель. Мені неприємно, що сайт Коки Черкаського перебуває у стані стаґнації, а новоприбулі автори часто ведуть себе просто агресивно, зарозуміло і виклично у відношенні до інших дописувачів. Сподіваюся, що нова версія ГАКу таки буде, і що вона корисно вплине на гаківську атмосферу.
І ще: я думаю, що на ГАКу місця повинно вистачити усім – за тієї умови, що дописувачі не провокуватимуть бурі у склянці води. І зовсім не треба мати по десять різних ніків. Треба просто бути собою, себто людиною.

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.043567180633545 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати