Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51629
Рецензій: 96047

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Від слабкого духом

(Рецензія на твір: Шанс на повернення., автор: Костенко Олександр)

© Олег Derim, 28-11-2008
Мене приємно вражає емоційність цієї кінорецензії. Останнім часом здається, що щирість – це рудимент, що його вдало позбулися численні сучасні кінорецензенти, набувши (святе місце порожнім не буває) відстороненої іронічности-цинізму. Стиль кінорецензії – безпосередній і невимушений, читати її – наче дивитися запис футбольного матчу бразильської збірної часів Ґаринчі (якщо вживають епітет “романтичний” до футболу, чому не можна до кінорецензії?).

Окрім звичної для кінорецензій О. Костенка інформативности тут присутня ще одна родзинка – провокативність, яка “чепляє” з першого же речення: “ Чому європейське кіно краще за голівудське?”

“- Армяне лучше чем грузины!
- Чем?
- Чем грузины”.

Так от, ця кінорецензія, на відміну від радянського анекдоту, дає відповідь на це питання (про кіно, звичайно, а не про вірмен). І тут мені хочеться посперечатися з автором, бо порівняння европейського кіна з голівудським таке ж нерезонне, як зіставлення коміксів “Супермен” з “Американською траґедією” Драйзера. Ці твори не просто “в різних катеґоріях” – вони в різних видах спорту, тобто жанрах літератури. “Супермена” слід порівнювати з “Бетменом”, а “Американську траґедію” з “Червоним та чорним” Стендаля. Так само і з еврокіно – воно таке ж різноманітне, як і американське. В европейському (тому ж французькому, наприклад) кіно є і попса: численні “Астерикси”, “таксі” тощо. Проте існує й американський артхаус – існування фестивалю незалежного кіно “Sundance” підтверджує, що все не так погано, а його лавреати – Содерберґ, Тарантіно, Кевін Сміт – не вписуються в образ виробників бездуховного силікону. Можна ще згадати Джима Джармуша, Ґаса ван Сента...

Ми майже відрізані від якісного кіна. Не лише американського, але й европейського. Тому О. Костенку спадає на думку, що американське кіно – бездуховне лайно, а мені, що еврокіно – намагання йти ех adverso стосовно американського, отже вторинне.

Я не бачив цього фільму. Більш того, не маю наміру цього робити. Надто після прочитання цієї кінорецензії. Бо її автор лише зміцнив мої сумніви стосовно европейського сінематографу (зайвий натуралізм + “достоєвщина”). І за це, а також за сам факт написання рецензії, до того ж цікавої, йому (Олександру Костенку, звичайно, а не еврокіно) моя величезна подяка. Пиши ще!

З повагою, Олег Derim
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027441024780273 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати