Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Великий Ідентифікатор Михайло Карповий

(Рецензія на твір: Монолог великого поета, автор: Михайло Карповий)

Хотіла написати "лакмус", але це слово звучить занадто м'яко до гостроти Михайла Карпового.
Висловлювати осуд Михайловими гострими провокативними віршами не збираюся - знаю ж, бо, його непередбачувані "коники" у кожному творі.

Та ні, Михайле, не судити
Прийшла тебе я в пізню ніч
І не скажу я : "Та іди ти
З моїх зелених ясних віч".
Ця рима строщена банально -
Її втикали всі і вся..
Тебе послали інфернально?
Тоді це, мабуть, до лиця...

Я зайшла, власне, подякувати Михайлові. Подяка моя стосується безлічі відкриттів, із якими я щоразу стикаюся, зайшовши на ГАК. Щоразу знаходжу якийсь цікавий твір, та більшою несподіванкою, часто, бувають відгуки до твору.
Ось і зараз скількох людей я пізнала з іншого - невідомого боку!
Дяка тобі, за це, друже Михайле !
Моє звертання до тебе не іронічне, - щире, як завжди ...

І я не висловлюю гостро свого обурення рецензіям під цим твором - люди стали дуже дивно реагувати на занапащення мови. Раніше обурились би на відкрите вживання таких слів у Мережі, раніше ГАК сповнявся би вигуками: "Та де! Нас читають діти!" ...
А ви чули ЯК спілкуються нині наші діти?!
І вжите Михайлом слово, не є анатомічним терміном, як тут висловлювалася Світлана Кедик. Це слово у нашій мові носить тавро мату, можливо у своїй рідній мові воно є чимось прекрасним і радісним, але я спілкуюся моєю рідною - українською і нею ж читаю Михайлів твір...

Позаучора я була на поетичних андеґраундо-інтелектуальних змаганнях КОЛІР, організованих у Могилянці. Не знаю чи раніше Могилянка чула стільки мату? Журі нестерпно благало припинити мат (таки мат, а не лайку), намагалося доказати, що вживання лайки не додає поетичності твору... І що ж? Ведучий, вибираючи рими для буріме, вголос оголосив пару слів: "марабу - я ї.." - це мої дві крапки, він сказав, як звучить. А перше місце виборола дівчина, яка вжила найбільше прикметників, що походять від використаного тобою, Михайле, іменника...
Звісно, нині вона вибачилася за матюки. На конкурсі вибачалися журі... (Кому цікаво - можете глянути стрічку новин на севамі). Але факт залишається фактом - вчорашній мат нині вперто вкорінився у мові і вилазити із неї зовсім не збирається.

Успіхів тобі, Михайле! І ще раз дякую за мої поламані рожеві окуляри сприйняття декого на цьому сайті...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035669803619385 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати