Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51591
Рецензій: 96023

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Марія, автор: Наталка Ліщинська)

© Noelle Daath (80.93.126.—), 12-11-2008
Пані Наталю!

Ви пишете, що дозрівали до писання 20 років. Я теж, мені 40.
Що Ви, що я, без усякого виключення, розвиваємося за законами творчості.

Для письменника-початківця, жінки бальзаківського віку основним, стрижневим персонажем її творів є так звана місіс Браун. Для порівняння:

Місіс Браун – це амплуа Вупі Голдберг (в першу чергу Террі Дулітл з «Джека-стрибунця», потім Ода Мей Браун з «Привиду»)

Місіс Браун – це така собі домогосподарочка або малоосвічена особа, з якою весь час щось трапляється, але сама вона активна або для свого захисту, або для допомоги іншим. Вона не нападає, хоч і вміє кусатися, і дуже добра та жаліслива.

В моїх творах цей типаж присутній у багатьох обличчях – я не виняток… але я свідомо не розвиваю сюжетів, де місіс Браун перетворюється на релігійні постаті (насамперед - на одну з трьох Марій).

Думаєте в мене не було подібних задумок? Були, аякже, як і у переважній більшості письменників, необов’язково початківців. Але особисто я дала собі по руках лінійкою, бо є речі, про які писати – зась.

До того ж, як я уявила собі, скільки протестанської макалатури мені прийдеться перелопатити у пошуках хронології та ін., що мені стало погано. А ще ж додайте етнографію, мову, обрядність… Ба навіть якщо я з цим впораюся, залишиться свідомість людини ХХ ст. Плюс свої підсвідомі комплекси, які вилізають на сонечко саме в таких творах.

Підсвідомо письменниця-початківець асоціює себе з головною героїнею своїх творів, хтось не перевищує рівня місіс Браун, когось заводить у в еротику, а хтось розвивається далі. В подальшому місіс Браун може перевторитися або на сильну героїню (необов’язково світлу постать), або на релігійних персонажів. І все це – сама авторка.

Ви асоціюєте себе з вампіркою та з Марією, це два Ваші обличчя. Наскільки Ви чесні у змалюванні таких різних душ? І наскільки Ви усвідомлюєте, що Ваша Марія – це самолюбування?

У Вашого Христа та у Вашої Марії свідомість сучасних людей, причому європейців. Це велика помилка сюжету, щоб несказати «недбальство».

Про поцілунок Захар вам уже писав. А я ще додам: єврей міг піти з дому лише на деякий час, на заробітки. Навіть якщо він йшов на кілька років з караваном, то передавав по можливості гроші для своєї родини, і обов’язково для батьків (читайте 10 заповідей). Єврею навіть і на думку б не спало кинути стару матір, це нонсенс.

І Бога ради, не вважайте, що мої слова спричинені великою зеленою жабою, не самообманюйтеся. Я теж можу писати розлого, приблизно у Вашому стилі, але роблю свої оповідання якомога стислішими. Моє перше оповідання «Сакура, сакура…» приблизно 25 000 знаків, я його написала за одну ніч, одредагувала за другу.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.043256998062134 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати