Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Марія, автор: Наталка Ліщинська)

Пані Наталю!

Ви пишете, що дозрівали до писання 20 років. Я теж, мені 40.
Що Ви, що я, без усякого виключення, розвиваємося за законами творчості.

Для письменника-початківця, жінки бальзаківського віку основним, стрижневим персонажем її творів є так звана місіс Браун. Для порівняння:

Місіс Браун – це амплуа Вупі Голдберг (в першу чергу Террі Дулітл з «Джека-стрибунця», потім Ода Мей Браун з «Привиду»)

Місіс Браун – це така собі домогосподарочка або малоосвічена особа, з якою весь час щось трапляється, але сама вона активна або для свого захисту, або для допомоги іншим. Вона не нападає, хоч і вміє кусатися, і дуже добра та жаліслива.

В моїх творах цей типаж присутній у багатьох обличчях – я не виняток… але я свідомо не розвиваю сюжетів, де місіс Браун перетворюється на релігійні постаті (насамперед - на одну з трьох Марій).

Думаєте в мене не було подібних задумок? Були, аякже, як і у переважній більшості письменників, необов’язково початківців. Але особисто я дала собі по руках лінійкою, бо є речі, про які писати – зась.

До того ж, як я уявила собі, скільки протестанської макалатури мені прийдеться перелопатити у пошуках хронології та ін., що мені стало погано. А ще ж додайте етнографію, мову, обрядність… Ба навіть якщо я з цим впораюся, залишиться свідомість людини ХХ ст. Плюс свої підсвідомі комплекси, які вилізають на сонечко саме в таких творах.

Підсвідомо письменниця-початківець асоціює себе з головною героїнею своїх творів, хтось не перевищує рівня місіс Браун, когось заводить у в еротику, а хтось розвивається далі. В подальшому місіс Браун може перевторитися або на сильну героїню (необов’язково світлу постать), або на релігійних персонажів. І все це – сама авторка.

Ви асоціюєте себе з вампіркою та з Марією, це два Ваші обличчя. Наскільки Ви чесні у змалюванні таких різних душ? І наскільки Ви усвідомлюєте, що Ваша Марія – це самолюбування?

У Вашого Христа та у Вашої Марії свідомість сучасних людей, причому європейців. Це велика помилка сюжету, щоб несказати «недбальство».

Про поцілунок Захар вам уже писав. А я ще додам: єврей міг піти з дому лише на деякий час, на заробітки. Навіть якщо він йшов на кілька років з караваном, то передавав по можливості гроші для своєї родини, і обов’язково для батьків (читайте 10 заповідей). Єврею навіть і на думку б не спало кинути стару матір, це нонсенс.

І Бога ради, не вважайте, що мої слова спричинені великою зеленою жабою, не самообманюйтеся. Я теж можу писати розлого, приблизно у Вашому стилі, але роблю свої оповідання якомога стислішими. Моє перше оповідання «Сакура, сакура…» приблизно 25 000 знаків, я його написала за одну ніч, одредагувала за другу.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038945198059082 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати