Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51592
Рецензій: 96023

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Підтримка надійшла

(Рецензія на твір: Марія, автор: Наталка Ліщинська)

© Той самий дід (195.3.131.—), 12-11-2008
Підтримаю обговорення твору і я.
Це відбувається у такий спосіб – читаю, зупиняюсь, міркую, озиваюсь.
Спосіб подачі матеріалу подобається – наче розповідь по радіомережі. Колись таке було – нам диктори з самої столиці читали, а ми слухали. Зараз таке десь є у Інтернеті - та не маю часу ні слухати, ні шукати. А ось це знайшов – і вже прочитав, як жінка повернулась до затінку хатини.
Щось мене дивує оте раннє непорозуміння з сином. Передчасне, неприродне воно якесь. Молока материнського вживати не хотіло те дитя капризне. Мабуть, мати цигарки палила. Я не жартую, бо зовсім нещодавно їхав у купе з хлопцем, який і пив пиво, і палив. Ні, не в купе. В ньому від нього негарно пахло. Вночі провідники підтопили ті батареї – ото від нього і запашіло. Що Вам сказати… Краще помовчу. Ми ж про твір.
Так от.
Хлопчина швидко виріс – буквально за один абзац.
Мені завжди подобались довгі речення, якщо вони вірно складені у складносурядні та складнопідрядні. Майстерність, грамотність, автора саме в них і за це нього і каже. Трохи мені не подобається ось ця частина речення - «зробився геть чужий, розірвався останній зв’язок поміж ними.» Тільки кома не допомагає вірному висловленню думки, як і деякі крапки з комами. Вони могли бути б просто комами. Та Вам видніше. Твір Ваш, Ви – автор, я читач. Ви там, а я – тут, в бібліотеці. Сиджу собі та читаю. Щоправда, по діагоналі, бо часу вже знову стало бракувати.
Помилка там вкралась до Вашого твору. У імені тієї героїні одна літера зайва. Спробував я Ваш твір до себе скопіювати – та де там. Він російським шрифтом написаний. Хоча Вам видніше, яким зручніше. Була б перевірка граматики, то було б менше помилок. Вони ж не всі від безграмотності, а ще – і від неуважності та прикрих несподіванок.
Оце Ви змалювали – так змалювали подружнє життя. Тепер я розумію, чому такий синочок народився. Не зовсім, але просякаю здогадкою. Таке дійсно могло бути. Я колись чув, що навіть від перевертнів діти народжуються – і вони схожі якраз на синочка Вашої героїні. Але ті смоктали молоко матері з більшим апетитом.
А оце дістався фрази «Радуйся, Маріє» - і зупинився. Бо знайомий я з нею – хай і не мені її промовляв той праісторичний архангел.
Не можу читати далі. Суцільне знущання над історією, якої могло і не бути.
Творчих Вам успіхів.
Даремно час я згаяв. Хоча, може, і ні.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.044703006744385 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати