Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

!!!

(Рецензія на твір: Марія, автор: Наталка Ліщинська)

Про майстерність можна писати. Про вдалі літературні прийоми, а от про сюжет - ні. Є речі, про які перед тим, як зачіпати, абсолютно необхідно дізнатися більше. І є речі, про які краще не писати нічого, якщо Ви їх не знаєте.
Не можна писати про Діву Марію та Ісуса Христа десь так, як про "начальника трупів". Це не язичницькі боги, яким були притаманні всілякі пристрасті і слабкості. Ви зачіпаєте усю Церкву Христову та всіх її вірних. У нас сайт не релігійний, і я завжди почуваю себе дещо ніяково, коли тут розпочинається з моєю участю дискія, яка має релігійний характер. Але треба дотримуватися якоїсь елементарної коректності до християнства та християнського віровчення, якщо наш народ належить до християнської цивілізації.
1. Діва Марія не блудила з Богом.
2. Діва Марія не була заміжньою у нашому сучасному розумінні і ніяких "подружніх обов"язків" не справляла ані з огидним старим, ані з принадним молодим.
3. Йосип був старим восьмидесятилітнім родичем Марії, був вдівцем і мав уже чотирьох синів і двох дочок. Марія з ним була заручена. Так було зроблено про людське око священиками Єрусалимського храму, при якому Марія виховувалася до віку чотирнадцяти років. По досягненні чотирнадцяти років всіх дівчат-вихованок при храмі - видавали заміж. Але Марія, яка була на особливому рахунку, сказала священикам, що вона склала обітницю Богові повністю посвятити своє життя Йому, і заради цього зберегти своє дівоцтво. Однак, нічого такого у ті часи не було. Вчинок Марії був унікальним. При храмі далі вона не могла залишатися, тоді її й доручили її далекому родичу - старому вдівцю. Віддали Діву в ОПІКУ, а не заміж. Але оформили цей акт заручинами, бо іншої прийнятної форми у ті часи знову ж таки не існувало.
Будь-яка "шана" до Пречистої Діви, як не до Тої, Ким вона насправді була, а як до якоїсь блудниці, яка не змогла встояти перед "Дивом, яке постало перед нею, тож дівоче серце не опираючись впало йому до ніг", є нічим іншим як зневагою Матері Божої. І яким чортенятком Ви зображаєте її Сина. Що це за один, з яким матері "так рідко вдавалось порозумітись"?
Це справді, за висловом Галини Михайловської, схоже на пародію на Святе Письмо. Або на пряму зневагу. Що з того, що ця пародія чи зневага написана майстерно й талановито? У такому випадку, це тільки ще гірше.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043212890625 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати