Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Я помню чудное мгновенье...

(Рецензія на твір: Вільна, автор: Янголя)

///Знесилена, уся в крові/////

-Яку асоціацію викликає перший рядок вірша? - згвалтували дитину, групове згвалтування, мучили, знущалися, або дитина потрапила в зуби дикому звіру, чи катували її недолюдки, чи щось таке подібне. В звязку з цим думаю, що краще би вірш трошки вивернути:

Моя душа на полі бою
Знесилена, уся в крові,
Ті рани, що стікають кровю -
Відбитки пазурів твоїх.
Залізні кігті, гострі ікла... - як бачите, ті самі слова, але сприймаються дещо по-іншому.

/// Червоні зуби - у крові /// - я не дуже знаюся на нечистій силі, може там зуби й червоні по штату, а може ви просто хотіли сказати, що зуби червоні від крові. Тоді краще буде сказати "щербаті зуби - у крові", чи "хижацькі зуби - у крові" , "І білі зуби - у крові" і т.д.

Я не випадково написав ці слова. Колись я прочитав ваш вірш "Моя душа - сумна хатина...". Вірш той дуже гарний, хоч і не завершений. Може я і помилився, але вірш вказує на наявність у вас Божої Іскри". На жаль, в подальших віршах ви чомусь страшно переживаєте, наче вже завтра на планеті Земля закінчується життя, а ви зустрілися з останнім на планеті вартим уваг чоловіком, і сцени ваші переважно в ліжку, ніби ви вже пішли по руках. Що там правда, а що вигадка - мені важко судити, але шкода вашого таланту.

Ви не думайте, що це пусті слова. Міжнародна закуліса зробила і робить далі сексуальну революцію не просто так - це запланована сукізація і скотизація всього людства, яким в такому вигляді легше буде маніпулювати, яке ніколи не повстане. Ви ще цього не розумієте, але пора би задуматись, якщо ви претендуєте на те, щоб доносити свої думки людям.

Є у нас геніальна актриса Ада Роговцева. Вона привселюдно, перед камерою і мікрофоном призналася, що крім свого чоловіка нікого не знала. І не жалкує. Вона відмовилася від "чувственной дрожи з ким попало", але залишилася Дружиною, Жінкою, Матірю, продовжувачкою Роду і Звичаю і т.д. А подивіться на Ані Лорак - зробили з талановитої дитини чи то куклу, чи то мавпу, і більше вона ніким уже не стане. Я не знаю, чи є ще у вас вибір, чи правильно я роблю, говорячи ці слова (вони, власне, не тільки вам адресуються), але так мені велить моє почуття обовязку, почуття арія, почуття язичника, що поклоняється Рідним Богам.

Один відомий чоловік якось сказав:

"Я помню чудное мгновенье -
Передо мной явилась ты,
Я чуть не всрался от удивленья -
Ты гений чистой красоты".

А на другий день він написав з цього приводу другові:
Милый друг, вчера, наконец, взял Анну Керн - ничего особенного, бревно бревном...

Не треба великого розуму і таланту, щоб таке написати. Це в більшій мірі не поезія, а рифмоплетство, а от сказати "... А я в попа обідала - сказала сирітка" - це вже слова генія, якого болить і доля цієї дитині, і доля всього народу. Коли ви серцем відчуєте, в чому тут різниця, тоді, може, і станете Поетесою. А ні - то так і будете писати переважно про ліжко, не дивлячись на наявність у вас чітко вираженого таланту Художника.

З повагою,
Чаварга.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042837858200073 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати