Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51631
Рецензій: 96050

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Не про літературу – про людей.

(Рецензія на твір: Мишаня, автор: Did)

© Татчин, 06-06-2006
Що я бачу, Коко (уважно прочитавши ваші коментарі):
ви, нічтоже сумняшеся, зарахували кількох рецензентів, які прихильно відгукнулися щодо „Мишані”, до „невеличкої купки лакуз і підлакузників, котрі хотіли би з цього мати політичні дивіденди.” Не треба багато здогадливости, щоб зрозуміти що сюди потрапив і я. Добре було б пояснити – які дивіденди з цього маю я особисто (чи Аскольд з Тимошенком) і які вирази у ваш бік можу вживати надалі. А вже ж Тисовську в упередженості звинувачувати – взагалі нісенітниця. Чи під цю класифікацію автоматично підпадають всі рецензенти, які проходять мимо вашої „геніаяльної чорногумористичної писанини” і дозволяють собі звертати увагу на щось інше? Чи не це основна причина вашого невдоволення, яке векторно, звичайно ж, зорієнтовано на „Мишані”? Виходить – не в „Мишані” справа. Не в його літературній частині.

„Натомість я не побачив ніяких рецензій на мої твори.” – слова не мальчіка но мужа. Чи навпаки? Бо я тут вбачаю якусь приховану дитячу образу. І, безсумнівно, одну із розгадок вашого негативу в бік „Мишані”. Звичайнісінька реакція на втручання в вашу (як ви вважаєте) царину гумору. І якби цього злощасного „Мишаню” не похвалив ніхто, і ви б реагували спокійніше.

„По правді сказати, Ваш твір настільки слабий, що він навіть не заслуговує і двох моїх написаних речень в першій рецензії , а не те, що такої пристальної моєї уваги... ... я не сперечаюся з дилетантами про те, що краще, а що гірше - історія нас розсудить...” – а це вже чи не самозакоханість проти якої ви тут виступаєте. А ця ваша манера – один і той же текст постити по кілька разів: і в коментарях, і в замітках до коментарів – чистої води самозакоханість: хай же ж всі неуважні прочитають мої безсмертні рядки! Бо в одному місці можуть і не побачити.

А оце – „Таке раніше друкували в Перцеві і Крокодилові - там друкувались всілякі лакузи і підлакузники, а гуморески і фельєтони ті були, за рідким винятком, ніякі.
*Олег Чорногуз, Іван Сочивець, Федір Маківчук, Остап Вишня - ніякі ?????” – Я бачу в першоджерелі слова „за рідким винятком”, бо ж там друкувались сотні авторів. Виходить що перерахованих вшанованих авторів до ніяких віднесли саме ви. Що це з вами, Коко?

І ще: „зараз посміємося всі разом із чергового перла...” – чому ж це ви так самовпевнено і наївно вважаєте, що разом з вами мають сміятися всі. Чи ви всіх відвідувачів і авторів сайту зарахували до прихильників особистого таланту, які тільки те й роблять, що ловлять кожне ваше слово? Я вважаю, що ви дуже і дуже помиляєтесь. Говоріть тільки за себе, так має виглядати впевненіше і правдивіше.

Цитувати можна без кінця, але всьому є міра. В ваших коментарях, звичайно ж – для мене, значно більше „перлів”, чим в тих, які ви критикуєте. І мені вочевидь, що якраз ви сприймаєте все занадто особисто. Звідси і ваш базарний – вибачайте вже – стиль.

Вчіться тактовности (в негативних рецензіях) у Бережного і надалі вибирайте вирази, принаймні, в мій бік.

Щиро не ваш - Татчин.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.03498387336731 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати