Дякую, Олесь, що знайши час на обмін думками. Можна було б продовжувати і надалі цю дискусію, але, на мою думку, вона втрачає сенс. Ми говоримо припущеннями. Ніхто з нас не знає правди майбутнього. Отож і правих у цій дискусії не може бути. З цікавісю прочитав ваші контраргументи, приймаю до уваги ваші спостереження і хочеться вірити, що я років на 100 хоча б помилився...
Сприймаю, Олесь, іронію як належне.
Це добре, Володимире. Іронію треба сприймати саме так! Утім, мені йшлося не тільки про іронію. Але й безпідставну голослівність Ваших прогнозів, які нмсд, Ви взяли просто зі стелі.
Не впевнений, що Ви мене, Олесь, зрозуміли правильно.
Будьте впевнені, Володимире , я зрозумів правильно.
Я не подавав розгорнутої аргументації, бо хотів, що б кожен читач сам спробував поміркувати над моїми прогнозами.
Дарма не подавали аргументації. Власне, я не помітив у Ваших прогнозах не тільки «розгорнутої», але взагалі жодної аргументації. А без наведення аргументів неможливо сперечатися, бо тоді, мабуть, одні заяви без розгорнутих аргументів можна спростовувати лишень наведенням контр-заяв, так само без розгорнутих аргументів? І пояснювати це бажанням аби й Ви спробували поміркувати над моїми контр-заявами? ;)
А тепер декілька контраргументів:
1. Книжка, як річ поступово буде щезати.
А тепер мій контр-контрагрумент. Книжка, як річ не буде щезати, ані поступово, ані раптово, ані будь-яким іншим чином. Наклади книжок у світі надалі збільшуватимуться протягом наступних десятиріч. Моя аргументація: Насамперед, це буде пов’язано зі збільшенням рівня освічености в країнах, що розвиваються, зокрема в Індії, Китаї, в країнах Африки. Відтак попит на читання зростатиме. Виникатимуть потужні економічні стимули друкувати більше масових дешевих паперових книжок.
Звісно, вона не щезне взагалі. Вона залишиться. Але вона буде найдорожчим способом перебачі інформації.
Ні, найдорожчим не буде. Ніколи. Завжди знайдуться можливости, матеріали, попит і пропозиція для того, аби передавати інформацію набагато дорожчими способами. Крім того, я не вважаю художню літературу засобом передачі інформації – не більше, ніж засобами передачі інформації можна вважати балет, оперу чи образотворче мистецтво.
Тому її невигідно буде виробляти для масового читача. Залишаться поціновувачі. Саме для них буде існувати галузь книговидання. Нагадали Ви мені про старовинну зброю. Так, її зараз виготовлють більше, ніж у Середньовіччя, але от біда, самураїв не залишилося.
Як це не залишилося! У Японії не відбувалося ані масового Голодомору, ані політичних чи класових геноцидів, які мали місце в СРСР. Тому шляхетні роди не мусили переривати свого родоводу. Так, вони змінили щоденний стиль життя і сьогодні можуть бути банкірами чи директорами корпорацій, але ж дух родоводу й спадкоємність традицій нікуди не поділись. Імператор у них є і тепер. Так само і самураї – мабуть у коштовних європейських костюмах з краватками, на розкішних лімузинах, але є.
І сучасні покупці купують зброю не для захисту, а так, для естетичного задоволення. Так буде і з читачами книжок.
Це дивлячись де і як. Сучасні покупці зброї на Алясці напевно купують зброю не тільки для естетичного задоволення чи полювання на оленів, але й для захисту від реальних ведмедів і вовків. А покупець зброї десь у Нью-Йорку чи Лос-Анджелесі напевно купує свого пістолета зовсім не з естетичних міркувань, а переважно для захисту від нападників. Не кажучи вже про покупців зброї десь у Південній Африці, Пакистані, Нігерії чи Сомалі…
Читати твори будуть у найдешевшому, електронному форматі, а кілька разів на рік зможуть потішити себе розкішним дарунком - купити КНИЖКУ!
Це вже залежатиме від особистого смаку та бюджету покупця. Один не матиме грошей на коштовний подарунок і раз на рік, а інший – купуватиме хіба не щодня. Комусь і надалі подобатиметься читати паперові книжки, комусь – ловити рибу, комусь – дивитися футбол…
2. Отже, кількість книжок поступово буде зменшуватися.
Ні, не буде.
Це почнеться десь через 5 років.
Ні, не почнеться.
Коли стануть більш досконалими технології, що забезпечують роботу з електронною книжкою.
Про які саме технології Ви говорите? Поясніть будь ласка що маєте на увазі. Адже такі технології вже існують досить давно, і читачі ними користуються масово.
Вчора, до речі, дивися телезвіт про Франкфуртську книжкову виставку. Так ось там ідея електронної книжки обговорюється найактивніше.
У моєму маленькому містечку є маленька і досить пересічна бібліотека, де є чимало електронних книжок…
Якщо читач легенько і дешево зможе отримувати твори з інтернету, він не піде в бібліотеку.
Піде. Бо, по-перше, різні твори можуть по-різному сприйматися на різних носіях. По-друге, конкретного читача може цікавити конкретний формат конкретного твору. Просто, нмсд,і надалі збільшуватметься вибір для читача.
Він економить час та гроші (транспортні витрати). Як наслідок, кількість читачів зменшиться.
Як наслідок, від зменшення транспортних витрат, кількість читачів не зменшиться. Адже ці два явища не корелюються. Читач заощаджує гроші тоді, коли безкоштовно позичає в бібліотеці, а не купує паперову книгу в книгарні чи електронну книгу в інтернеті. Крім того, бібліотеками користуються переважно за місцем проживання.
Утримувати бібліотеку буде значно дешевше, ніж усю галузь книговидання та книгородповсюдження: видавництва, склади та магазини усі разом взяті. Хіба ж не очевидно?
Ні, зовсім не очевидно. Утримувати бібліотеки ніколи не було, не є і не буде дешево. Ви зліпили до купи дві зовсім різні речі. По-перше, в моїй країні, як і у Вашій, бібліотеки є громадськими та освітніми неприбутковими установами й утримуються за рахунок державних чи місцевих бюджетів. Книгарні, галузь книговидання та книгорозпосвюдження – це переважно приватна капіталістична діяльність, головною метою якої є отримання прибутку. Одне напряму не залежить від іншого. Різні бюджети, різні фінансові схеми, різні цілі.
3. Книжка і твір - різні речі. Книжка - це паперова річ. Книжка носій (форма), а зміст її - це твір. На даний час, твір не займай більше як 10% від вартості книжки Отже форма дорожча за зміст!
Про яку книгу якого автора Ви говорите? Адже діапазон гонорарів є надзвичайно широким, так само як і відмінности в накладах. Одна справа говорити про гонорари і наклади україномовних книжок гаківців Олеся Бережного чи Антона Санченко у київському видавництві «Факт», і зовсім инша справа – говорити про гонорари й наклади англомовних книжок Стівена Кінга чи пані Дж. К. Роулінгз…
Тому якщо той самим твір можна придбати за 10% від вартості книжки, то споживач, читач, обере цей варіант. Звичайно тут будуть ще інші чинники впливати на вибір, але вони будуть другорядні.
Ні, ці «інші чинники» були, є і будуть найважливішими.
Ціна - вирішальний фактор.
Ні, ціна – це зовсім не вирішальний фактор. Я ніколи не купуватиму книжки про взаємозв’язок бджільництва та будівництва пірамід у Стародавньому Єгипті тільки через те, що така книжка буде дуже дуже дешевою. Або, навіть і безкоштовною. Натомість, я заплачу багато грошей за таку книжку, яку вважатиму необхідною і цікавою. Утім, якщо у різних книгарнях ціна на цю потрібну мені книгу буде різною,то я безперечно виберу ту з них, яка пропонуватиме найнижчу ціну за той самий товар. Це називається конкуренцією. Це – основа капіталізму, дуже здорова й корисна річ.
Тому кільксть творів буде зростати, а кількість книжок (тиражі) - зменшуватися.
Буде зростати кількість творів, кількість книжок і наклади книжок – адже кількість реальних і потенційних читачів постійно і наполегливо зростає, бо постійно і наполегливо зростає населення планети. Але найголовніше – що буде й надалі зростати кількість жирів у маслі! )))
Сприймаю, Олесь, іронію як належне.
Поділитися своїми міркуваннями хотів не заради рецензій. Це не художній твір, де має значення сюжет, стиль та форма. Тут важливий, насампред, зміст. Цікаво було почути, що думають люди.
Не впевнений, що Ви мене, Олесь, зрозуміли правильно. Я не подавав розгорнутої аргументації, бо хотів, що б кожен читач сам спробував поміркувати над моїми прогнозами.
А тепер декілька контраргументів:
1. Книжка, як річ поступово буде щезати. Звісно, вона не щезне взагалі. Вона залишиться. Але вона буде найдорожчим способом перебачі інформації. Тому її невигідно буде виробляти для масового читача. Залишаться поціновувачі. Саме для них буде існувати галузь книговидання. Нагадали Ви мені про старовинну зброю. Так, її зараз виготовлють більше, ніж у Середньовіччя, але от біда, самураїв не залишилося. І сучасні покупці купують зброю не для захисту, а так, для естетичного задоволення. Так буде і з читачами книжок. Читати твори будуть у найдешевшому, електронному форматі, а кілька разів на рік зможуть потішити себе розкішним дарунком - купити КНИЖКУ!
Щодо реверсу у бік гривні, то це Ви вже змінили тему. У дискусії це поганий прийом, ви ж знаєте? Сподіваюсь, що не через відсутність аргументів?
2. Отже, кількість книжок поступово буде зменшуватися. Це почнеться десь через 5 років. Коли стануть більш досконалими технології, що забезпечують роботу з електронною книжкою. Вчора, до речі, дивися телезвіт про Франкфуртську книжкову виставку. Так ось там ідея електронної книжки обговорюється найактивніше.
Якщо читач легенько і дешево зможе отримувати твори з інтернету, він не піде в бібліотеку. Він економить час та гроші (транспортні витрати). Як наслідок, кількість читачів зменшиться. Біблотеки не щезнуть. Це культурне надбання. Вони залишаться, але будуть існувати для поціновувачів Книжкового формату інформації. От ми з Вами, Олесь, будемо основними споживачами. А наші онуки вже навряд чи... Ви подивіться, в біблотеках теж активно розвиваються інтренеттехнології і в цій частині вони будуть користуватися попитом. Але хчіба ж потрібно буде йти ногами у бібліотеку, якщо ті самі твори будуть доступні в мережі і знаходитимуться на відстані трьох кліків?
Утримувати бібліотеку буде значно дешевше, ніж усю галузь книговидання та книгородповсюдження: видавництва, склади та магазини усі разом взяті. Хіба ж не очевидно?
3. Книжка і твір - різні речі. Книжка - це паперова річ. Книжка носій (форма), а зміст її - це твір. На даний час, твір не займай більше як 10% від вартості книжки Отже форма дорожча за зміст! Тому якщо той самим твір можна придбати за 10% від вартості книжки, то споживач, читач, обере цей варіант. Звичайно тут будуть ще інші чинники впливати на вибір, але вони будуть другорядні. Ціна - вирішальний фактор. Тому кільксть творів буде зростати, а кількість книжок (тиражі) - зменшуватися. Вони будуть поширюватися електронними засобами. Зараз вони теж є. Але надалі їх буде в тичячі разів більше.
4. Зміняться підходи до використання авторами мережі. Зараз автор кидає тексти в мережу не розраховуючи ні на що. Він сподівається, що хтось прочитає. Ніяких особистих чи майнових дивідендів. Якщо видавати паперову Книжку стане не просто дорого, а супердорого, то масова література перейде в електронний формат. І нові твори (не книжки!) теж будуть продаватися через мережу. Автори ахочуть за це гроші! чи ні? як Ви гадаєте? Захочуть!! Будьте певні.
Прогнозую також і те, що зміниться робота видавців. Вони будуть допомагати автору створити макет твору у електронному форматі. Найбільше будуть потерпати друкарні. Вони будуть подібними до майстрів, які виготовляють самурайські мечі...
Мені теж не все подобається. Прогнози - це лише спосіб змоделювати, що буде завтра, виходячи з того, що є сьогодні. І, можливо, зрозуміти, куди рухатися, що б не опинитися поза межами процесу. Може, Олесь, поміркуєте ще?
Володиир Читай
