З‘явилося віднедавна у мене хобі – література. Останній рік я активно цікавився усім, що стосується книжок: книговиданням, розповсюдженням, просуванням, читанням. Не претендую, звісно, на Щось, але є декілька думок з цього приводу:
І. ОЧЕВИДНЕ ТЕПЕРІШНЄ:
1. Вартість виготовлення книжки щороку зростає. Зростає ціна на усі складові. Вдосконалення технології не призводить до зменшення собівартості книжки.
2. Кількість авторів-письменників постійно збільшується. Писати стає модно. Пишуть зірки шоу-бізнесу, політики тощо. Якість літератури не збільшується. Потенційному читачеві складно розібратися у різмаїтті книжок.
3. Відбір творів для видання залежить виключно від смаку видавця (видавництва), тобто читач не бере участі у виборі авторів, які видаються. Моду диктують видавництва, а не автори чи читачі.
4. Кількість книгарень в Україні щороку зменшується. Ті ж книгарні, які існують, ставлять шалену націнку (базова – 70%). Ринок роздрібної торгівлі книжками в Україні поділений між 4 основними мережами (КС, БУКВА, ЛІТЕРА, Клуб Сімейного дозвілля)
5. Авторський гонорар не перевищує 10% від гуртової вартості книжки. Середній гонорар для автора-початківця – не більше 5%. Часто навіть вихід книжки – це єдине, на що може розраховувати автор.
6. Кількість відвідувачів бібліотек зменшується. Художні книжки практично не замовляють. Основні замовлення – наукова література та періодика. Попит на читання зменшується.
7. Різниця між жанрами літератури поступово щезає. З‘являються твори, які розраховані виключно на епатажність. Зростає рівень плагіату та нетворчого перероблення творів.
8. Література комерціалізується. Видавництва хочуть мати авторів, які вміють працювати на замовлення (а не за натхненням); автор – це працівник, а не творець; автор – це засіб збагачення видавця. В сферу літератури приходять нові маркетингові стратегії.
9. З‘являються та активно розвиваються нові канали комунікації: Інтернет, ТБ.
ІІ. УЯВНЕ МАЙБУТНЄ (через 20 років)
1. Книжка, як річ, поступово щезне. Не вигідно буде її виробляти, зберігати і продавати. Книжки, дешевшою за 100 грн. не буде! Книжки, як речі, будуть зберігатися як реліквії, а бібліотеки стануть музеями. Із зникненням книжок зникнуть книжкові магазини.
2. Книжка стане електронною. Її дешево створити, легко зберігати та продавати.
3. Основним способом передачі інформації стануть електронні засоби зв‘язку. Буде зростати кількість творів в мережі. Будь-який автор зможе публікуватися в мережі.
4. Основні продажі і, відповідно, грошові потоки, будуть відбуватися в мережі Інтернет. Вдосконалиться система оплати в мережі та система контролю за дотриманням авторських прав (Інтернет-поліція). Твори будуть продаватися переважно в електронній формі через мережу. Вартість таких творів буде невисока – 1-5 грн. в теперішньому масштабі.
5. Зменшиться значення видавців і зросте значення авторів (нарешті!). Моду на той чи інший твір буде визначати читач. Видавці поступляться літературним промоутерам (агентам).
6. Збільшиться кількість авторів. Практично кожен буде автором. Виникне потреба у рейтингуванні та інших способах відбору кращих, у створенні спеціальних пошукових серверів з літератури.
7. Слово „література” поступово зростеться із словом „інформація”, а далі поступово перетвориться в анахронізм.
8. З‘являться нові форми подачі творів: інтерактивні твори, які реагують на емоції читача; твори, які мають кілька варіантів розвитку залежно від вибору читача; твори, які мають різну форму подачі: складну, просту; твори, які будуть впливати на читача кількома каналами впливу (наприклад, текст+аудіо+відео+запах).
9. З‘являться нові форми просування текстів та авторів.
10. Розвинуться нові способи творчості: групові твори (різні автори пишуть різні частини твору); рольове співавторство (наприклад, я за хлопця, а хтось за жінку); програмне моделювання сюжетів на основі реальних фактів та подій; програмне дописування (автор задає основні параметри (наприклад, ліс, вовк, колобок), а комп‘ютер описує все інше словами: 3 речення про ліс, 3 про вовка і про колобка); психологізація текстів (нейролінгвістичне програмування читача).
А я далі буду писати казочки....
