Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Відгук "заздрісника".

(Рецензія на твір: Варіації на тему самогубства , автор: МЩ!)

Я вже якось читав, що мої відгуки схожі більше на проповіді. Нехай буде так. Я не думаю, що це погано, аби тільки ті проповіді сприймали люди.
Про самогубство може бути написано у літературному творі, як і про багато-чого іншого. Мабуть, можна писати майже про все, або взагалі про все. Але самогубство може бути в контексті з якоюсь ідеєю твору. Самогубство не може бути єдиним змістом твору, з якого твір починається і закінчується.
Для мене твір не мав ніякого позитивного заряду і не містив ніякої естетичної краси.
На цю тему можна "розтіктися" на кілька електронних сторінок. Спробую бути лаконічним.
Немає ніякої краси у самознищенні!!! Не має і все тут.
Чому ми, "заздрісники" "назвали" самогубство гріхом?
Та тому, що "щасливчики" не можуть обирати місце, час і спосіб! Або можуть... Але це "можуть" ні скільки не більше за "можуть" обирати місце, час і спосіб для того, щоб убити свого ближнього.
От тільки людина вбиває когось з образи, чи з метою наживи. Хоч і погано, й не правильно, але їй, принаймні, здається, що вона дбає про себе. Людина хоче зробити якісь позитивні зміни у своєму житті і чинить для цього страшний гріх: вбиває іншу людину. Вона цим самим руйнує себе, але, принаймні, має ілюзію, що з цього буде для неї щоь позитивне.
А от коли самогубця вбиває себе, він не просто порушує заповідь Божу "Не вбивай!" Він заперечує саму ідею життя. Він чинить прямий бунт проти Духа Животворчого. Тобто він чинить хулу на Духа Святого. Ось чому від стародавніх часів церква не відспівувала самогубців, і, навіть, не благословляла ховати їх на християнських цвинтарях. Ховали самогубців десь у лісі, або на дорозі, щоб кожен, хто йшов чи їхав, їхав би через поховання проклятих.
Хула на Духа Святого - це такий гріх, скоївши який людина втрачає саму здатність до покаяння. Тому цей гріх і не проститься проступцю ніколи - він просто ніколи не покається у ньому. І такому немає і не може бути надії на спасіння.
Та й реакція на докінчений акт самогубства оточення буває і не така "райдужна", про яку пише автор. Хтось може зробити і так, як написано у творі. Але поряд із такими емоціями ще буде у багатьох сором за свою родичку чи сусідку. Буде і така характеристика: "Дурна."
Самогубство можна розцінювати як слабодухість, втечу від проблем, ганебний, недобрий вчинок.
Хто і коли оцінив самогубство позитивно? Може хто в літературі? У часи середньовіччя чи в античні часи? Агов! Хто це був?
Були. Релігійні фанатики із чортових сект влаштовували масові самогубства. Наприклад, "Гілка Давида" це робила в Америці. Цих сект було декілька. Усі вони стали з"являтися у недавні часи.
У Києві силами МВС України було перешкоджено "Великому білому братству" зробити на Софіївському майдані "кінець світу" у 1992-у році. Не можна зараз сказати, чим би цей кінець тоді "виліз".
Чорна й некрасива тема.
Шановні потенційні самогубці! Відірвіться від екрану комп"ютера. Вийдіть на двір. Якщо там буде яскраво світити сонечко, підставте йому свою щоку. Дайте лагідній руці променя доторкнутися до вас і попестити вас. Посміхніться сонцю. У ньому вираз любові Бога до вас.
Якщо надворі буде лити дощик, згадайте, що від дощика ростуть грибочки у лісі, і на полі росте городина. І якщо ви потрапите під дощик, значить також ще будете рости. Посміхніться дощику. У ньому вираз любові Бога до вас.
Якщо не буде ні сонечка, ні дощику - буде лише насуплене сіре непривітне небо, сприйміть його таким, яке воно є. Ви знаєте, що колись хмари розійдуться і вигляне сонечко для того, щоб посміхнутися вам. Подивіться ж на це насуплене сіре непривітне небо і пізнайте, що як розійдуться колись хмари і знову засяє небесне світило, так і хмари вашого життя колись зміняться ясним погожим днем. Посміхніться собі. Полюбіть життя. Воно чудове. Не зважаючи ні на які проблеми. Адже проблеми - це не життя. Це тільки засоби для нашого навчання і для нашого росту.
Запам"ятайте: життя прекрасне! Амінь.

Петро М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026937961578369 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати