Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

міркування

(Рецензія на твір: Залізо не може стати людиною, автор: Olvia)

Взагалі кажучи, текст сприймається, як невдала спроба стилізувати оповідь такої собі Елочки, дочки науковця, на якій природа відпочила.
Якщо ж це дійсно була спроба щось написати, то мої міркування такі:

чашечку кофе - горнятко кави, га? (можна ще філіжанку, якщо з західняцьким колоритом)
темно-білими плямами - біле буває темним? бррр...
стояло затерпле повітря - радше затхле, важке, і не стояло. треба переробити все речення. ліпше хай повітря не стоїть :)
Випивши більше половини чашки кофе - п.1
І невільно підійшла до вікна, легко повернула ручку і вікно відкрилося наче саме по собі. - мимоволі підійшовши до вікна, це раз, а два - як це вікно "відчинилось" саме по собі, якщо вже хтось повернув ручку?
опоясалася широким чорним поясом - намастилася масним пахучим маслом (опоясалась - підперезалась?)
резинку - гумку?
якщо годинник не помиляється - годинник може пізнити, поспішати, врешті, брехати.
Не дивлячись на це, я не терплячи вийшла на вулицю, почимчикувала до виходу з міста. - Не зважаючи на це, я нетерпляче збігла на вулицю, й попрямувала (нащо спершу притьмом бігти на вулицю, а потім чимчикувати?) до окраїни міста. (Взагалі, погане речення. Який такий вихід з міста? Воно ж у вас не обнесене муром, і нема одних воріт (виходу) щоб з нього вийти?)
Тетяна несла букет голубих, доволі дрібних квітів. - квіти або дрібні, або не дрібні. доволі - це не міра. звучить, мов протокол сержанта Петренко.
Вони виглядали зовсім нікчемно. - ееее... не лікується.
Тим більш що її червона майка в білий горошок так і намагалася візуально спалити букет...
підійшли-б - може, просто не пасувала?
з визжанням розказувати - гггггггг...
Я невільно(мимоволі) відвела очі вбік(ліпше погляд, українська мова намагається не вдаватися до буквального описання процесу бачення і обертання очей) і вони одразу вгледіли (а тут можна вжити вираз "впало у вічі")серед інших людей якогось чоловіка в занедбаному(як це? м"ятому, брудному, запорошеному - так буде зрозуміліше) коричневому костюмі, він дивився на мене таким пронизливим поглядом(нащо стільки слів? пронизливо дивився, та й край!) , що я, наче ошарашена(наче? якщо ошелешена, то ошелешена!), повільно перевела погляд з нього на, здається, веселу Тетяну(то веселу чи невеселу?). Вона вже перестала визжати(вищати, гм... а в неї, часом, не ніс п"ятачком, і хвостик спіралькою?), усмішка зникала з її обличчя так, як тане лід в спеку(ви будете здивовані, але навіть у спеку лід тане досить довго; розморозьте старий радянський холодильник і переконайтесь; ліпше вжити вираз "наче хмара набігла"). Здається, вона також помітила того недбалого чоловіка(про недбалість рано судити, бо він ще нічого при героїні не зробив, мабуть, він неохайний?).
Я невільно відійшла від подруг. - не слід перекладати російські слова методом заміни "о" на "і".
А я глянула з деякою заздрістю на букет - знову, млинець; то із заздрістю чи без? з якою? з легкою? з пекучою? деякий - це слово для політиків і бюрократів!
вздохнула з полегшенням. - зітхнула (полегшено).
Я вчора такий фільм дивилася, випадково на нього потрапила (натрапила), уявляєте?
Його кирзові чоботи так і блистіли, а зеленава одежа створювала враження ніжності... - ггг... кирзові чоботи в армії вже не модні; а ще мій дідо казали, що блищать тільки хромові чоботи. на рахунок зеленавого одягу... та хай вже, стиль мілітарі мені теж до вподоби. :)
Всю промову лейтенанта, хоч вона була доволі коротенька і зовсім не стомлююча, Настя пропустила через уші. - вона її що, як сережки вдягла?
з повністю задоволеним виглядом - підійдіть до дзеркала і зобразіть не зовсім задоволений вигляд.
по імені Маріо. - уявляєте, як це звучить навиворіт, з української на російську: на имение Марио. :)
Усі одразу ж повернули свої очі в сторону машини. - очі, млинець, як стволи гармат; аж моторошно...
Двері відкрилися(відчинилися), і звідти повільно вийшов робот. Та він виглядав на справді більш кумедно(ще кумедніше), аніж на вирізках. Настя сама незчулася, як нею знову оволоділо захоплення. - фігасє, як незчулась? такий перепад емоцій - і незчулась?

Про коми я скромно промовчу, бо сам не без гріха.
А резюме моє таке.
Писати можете. Принаймні, історія якась намічена. От тільки працюйте над викладом, учіть мову!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04060697555542 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати