Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Прощений буде, автор: valentina)

Скільки стогону, скільки горя, скільки розпачу? Горя рівно стільки, скільки й звинувачення.

Прощаю тебе за те, що ми разом грішили -- не логічно звучить. Я не просто прощаю. Я словом "прощаю" накладаю, можливо, сама того не усвідомлюючи, усю повноту відповідальності за наші спільні вчинки. Стверджуючи "прощаю", я гордовито скидаю з себе усе, що я зробила гріховного. В усіх моїх негараздах винен він. І йому нема чого ображатися. Все одно я на нього все складу, але ж і прощу.

А він пішов від прощаниці тому що не отримав того, що справді потрібно. Те що він отримав, в чиїхось очах може видатися дуже великим і значимим. Він казав, що того хоче, можливо, й домагався того. Але то було не те, що людині потрібно. Від того він тільки сильно заплутувався сам і заплутував свою коханку.

Він, звичайно, не вчинив добре, але після такого слово "прощаю" має бути аж ніяк не перше.
Спочатку треба говорити :"Каюся."
У противному випадку людина нічому не вчиться, не робить ніяких корисних випадків зі своєї важкої життєвої пригоди і надалі може дістати ще більшу біду, як дотепер.

Дай Бог успіхів у творчості!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.031704902648926 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати