Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51565
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Назад, у майбутнє...

(Рецензія на твір: Історії майбутнього. Урочистості, автор: Владислав Івченко)

Знаємо, що було вчора. Здогадуємося, що иоже бути завтра. Питання - чому ж сьогодні не хочемо ані пучкою поворохнути, щоб вирватися із того зачарованого кола?
До тексту власне твору такі зауваження - чомусь немає згадки про тих тимошенківців, що, мабуть, подалися все ж таки в рішучу мить до жидо-ющенківців, аби перемогти разом. Чи, по Вашій версії, - загинути... Ні, я не з них, я з бувших про-президентських лав... Але ж правду, так правду - І там є люде...
Ваше попадання в ціль з головною діючою особою - надприродне. Чи, може, Ви , так само як і я, просто знаєте цю людину, нашого колишнього земелю, а тоді полковника московського війська? Його аж розпирає від ненависті до всього, що було колись рідним. Може, вже й лопнув... Про нього яку гидоту не напиши, зайвим не буде.
І все ж таки, мені б хотілося, щоб Ви обійшлися у своєму оповіданні без найбільш брудних подробиць. З одного боку, бо огидно читати, а з іншого - будь-яка названа річ вже не така жахлива чи брудна, як та, на яку просто є натяк. Адже наша уява сама здатна змалювати більш яскраві речі, ніж будь-які , що їх висловлено.
А загалом - дуже вчасно і правдиво Ви написали.
З повагою, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027598142623901 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати