Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Душа романтика крізь призму зморщеної калюжі

(Рецензія на твір: Без назви, автор: Віка Литвинова)

Складно дати однозначну відповідь, чому саме поетів та поеток (поетес? поетів?) так тягне на романтику. Одним із варіантів може бути те, що для написання літературного твору необхідно мати певний життєвий досвід. Для написання віршів про любов треба бути закоханим. Тут поетесі хочеться сказати: вірю! Так таки любову віршах є. Але якась надто ідеальна. Нереальна. Фатально-наївна. З одного боку, це добре - бруду зараз в літературі доволі. З іншого - чи не надто пласкенький погляд на таке глобально-багатогранне почуття?
Поезій про щось окрім любові не знаходимо. Хіба що елементи гіперромантизованої природи та злегка урбаністичний пейзаж, вихоплений зі стандартного рекламного ролика. Хочеться спитати: нема про що більше писати? Може, бракує досвіду?.. Озирніться! Для опоетизовування годиться не лише зніяковіле "до побачення" та зморшки калюж (до речі, образ гарний). Сподіваюся, автор не образиться за такий "ремісничий" погляд на вірші (мовляв, треба ще ж і натхнення) - адже, судячи з усього, вона поет-початківець, а тому тренуватися, перо набивати не гріх.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027284145355225 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати