Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51564
Рецензій:	96013

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: П’ятнадцятилітні капітани (наслідування Н. Дев’ятко)., автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

Якщо чесно, то ця публіцистика викликала в мене своєю надмірною патетичністю щось подібне до приступу нудоти:) Схожу публікацію я писав в якості передмови для збірки (своєрідного творчого звіту за рік існування) моєї літературної студії. Проте це було певною мірою виправдане: керівництво університету, це люди з доволі примітивними поглядами на мистецтво. Їм треба все до рота покласти і розжувати, й бажано щоб від усього тхнуло стилістичним тліном та красномовними кліше.
Стосовно самої публікації:
1. «Однією з функцією таких збіговиськ завжди була можливість молодого автора порівняти свої «шедеври» з творчістю інших і відповісти для себе на питання, яке мучить кожну творчу людину: «Чи варто мені цим займатися?» Чи виходить у мене щось? Чи краще, ніж у інших, чи гірше?»
Згадується мені один літпортал на який мене затягнули рік тому друзі. Спочатку він ще був так-сяк «нормальним», але вже за кілька місяців перетворився на заповідник неляканих гонорових графоманів (дозвольте вже мені як «Агресивному Писаці» (яка честь, всі слова з великої літери) вживати цей термін), які складалися з аморфних прибацаних мальчиков і дєвачков років шістнадцяти та пенсіонерів, яким чомусь сеча в голову стукнула років у шістдесят почати писати вірші. Я не упереджений стосовно віку, в мене є похилі друзі, але я вважаю особливою формою старечого маразму, коли людина без хоча б якогось художнього рівня і досвіду одразу ж позиціонує себе як генія, який вартий негайного видання книжки.
Це я все до того, що не всі літературні «збіговиська» є сенс регулярно відвідувати щоб порівнювати себе з кимсь, щоб відчути свій рівень. Достатньо зайти лише раз.
2. «Але ще римляни помітили, що «похвала годує мистецтво». Похвала розніжує автора, робить його занадто самовпевненим, знижує можливість застосування ним адекватної самокритики. Яскравий приклад цього – книжка написана у співавторстві Андруховичем, Дерешем та Жаданом. Це книжка заради книжки, а не заради ДУМКИ, СЛОВА та ЧИТАЧА “Трициліндровий двигун любові”. Автори, яких схвальна критика розніжила упевненістю в своїй геніальності, причому настільки, що вже з’явилася упевненість – все що ми напишемо апріорі буде талановитим і цікавим. От і маємо в наслідку те що маємо...
Найбільш оптимальна, як на мене, на літсайтах форма «батога та пряника» щоб портал не перетворювався на місце де «кукушка хвалит петуха за то, что хвалит он кукушку».
З повагою,
Олесь Барліг

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.046283960342407 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати