Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Суперечливі почуття роздирають мене навпіл

(Рецензія на твір: Автоматони, автор: Олекса Мельник)

Твір досить таки епохальний, старанно виписаний автором, місцями дуже привабливий, але, на жаль, якщо судити загалом - то доволі таки банальний. Якось аж жалко затрченого часу автора і проробленої роботи.

Чесно кажучи, аж захотілося провести паралелі із романом Льва Толстого "Війна і мир".
Теж такий величезний твір, і багатьом подобається, і щось там знаходять у ньому таке.... Особисто я для себе ні там, ні тут нічого такого не знайшов. Ну, добросовісно вимальоване фантастичне полотно, до найменших гвинтиків, травиночок, і т.п. - оце й усе. ну, знаєте. як гречка, гречана каша. От вам подали до столу величезну миску гречаної каші, а всі знають, що гречана каша - це смачна і поживна їжа, особливо коли із вершковим маслом, настояна у печі, і тому подібне.... от ви впихнули у себе цю величезну миску гречаної каші, начебто й наїлися, а все одно хочеться чогось такого..... якихось, блін, корнішонів чи малесеньку ложечку червоної лососвої ікри....

От і в цьому творі , як на мій персональний смак. то не вистачає якихось таких корнішонів.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.0383620262146 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати