ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 848
Творів: 12981
Рецензій: 20396

Наша кнопка

Код:



Рецензії

На жаль, відомий Леонардо

(Рецензія на твір: Невідомий Леонардо, автор: Olvia)

© Єфрем Пацюкевич (71.249.65.—), 09-07-2008
Жанр: есе.
Точка зору: спроба "свіжо" відчути (не зрозуміти) Леонардо ді сер П'єтро да Вінчі, відкинувши нині популярно відоме, але не дослідивши нічого "зайвого".
Результат: туманне "ашчушчєніє" та парад штампів, які більше розкривають аутора, ніж обрану тему. Аутор "розумніший" за Леонардо (що доста сумнівно, як на мене).

Як це можна було би зробить (на мій погляд).
- Відбитись од кіношки " Код да Вінчі". Хрєнь, туфта і явне першоджерело.
- "Психо-логізм". Дмитрий Мережковский "Воскресшие боги". Мовно приступний расєйський роман. Цікавий пункт - розсипана (з сучасної точки) цікавість, бажання охопити геть усе.
- Дати читачу те, чого він не знає. Хоча б відгук од "Leonardo's Lost Robots" by Mark Elling Rosheim, не кажучи про бажане знання першоджерел. Якщо ауторка на те не здатна, най би мовчки сиділа та вивчала тему, поки набуде. Бо душевно-статеві "ашчушчєнія" та недоперетравлені переживання викликають відразу - не тільки до сказаного, але й до персонажа, що він, втім, переживе, ще й не раз, не велика справа.

Разюча лажа.
На відміну від ауторки, я ніяк не малюю себе знавцем теми. Від того - тим більше - виникає спротив. Якщо навіть мені це відомо, решта просто ображає.

- "трудівником без монети?
* 17 років на службі в Людовіко Моро, князя Міланського.
* У 1516, поступивши на службу до Франсуа I, набув пензію в 10 тисяч скудо.

- "Він підтримував вчення католицької церкви"?
* В мене немає ні часу, ні бажання, чесно, пояснювати весь ідіотизм цієї фрази. Як і подальші курбети про "попів та єпископів".

- "Він писав пророцтва"?
* Він не писав пророцтва. Ви плутаєте з Нострадамусом?

- "...на енергетичному рівні"? "енергетичні потоки"?
* Не годуйте мене своєю екстрасенсорною стравою а-ля Кишпіровський. Прігатофьтє ваши крєми, пілят. Якби Григорій Грабовий вас обіцяв воскресити, я б йому заплатив, аби ся того не стало.

- "Він боявся смерті"?
* Докази? Наскільки? Чи більше за решту? Джерело?

- "Учитель не те, що не хвалив, а й докоряв..."
* У чителя звали Андреа де Сіоне, чи пак Вероккіо. Звідки ви взяли?

- "Малювати він любив тому, що це давало змогу зрозуміти якомога краще світ"?
* Звідки ви знаєте про цей причинний зв'язок? Ви в голові в леонардовій голові за його життя не були присутні - звідки джерело?

- "тупе передання реальності"?
* Щодо "тупого" - ви, як мінімум, не сягаєте своєї теми. Ви не знаєте, про що ведете. Ви не тямите, про що говорите. Тупий не ваш герой, а, пшепрошем, аутор. Ви, сподіваюся, знаєте, що нинішню графічну перспективу осягнув Брунелескі за 40 років до народження вашого героя? А Донателло її розвинув? А Джотто ді Бордоне нею ся користав, ще до того? А "тупість" тут є суто обмежено часовою і свідчить більше про вас, аніж про сучасників подій?

- "І він вирішив ризикнути – розтинати трупи"
* В мене немає ні часу, ні бажання, чесно, пояснювати весь ідіотизм цієї фрази.

- "Це злило Леонардо".
* Прігатофьтє ваши крєми. Ви в голові в леонардовій голові за його життя не були присутні - звідки джерело?


Я вирішила дещо уточнити. Те, що я впопередньому відгуку писала про геніїв, я просто перефразувала тибетських монахів (з книжки). Так що то не зовсім мій власний світогляд.
Olvia

© анонім (89.21.81.—), 14-07-2008

Не хочу, щоб ви подумали, що я занадто вперта, чи якась там ще. Просто висловлюю свою думку:
- Якщо ви хочете жити міфами, і продовжувати їх, то будьласка! Живіть!

Скажу чесно, що якщо ви вважаєте, що твір повинен бути повністю мелодійним, то невже ви забули про так звану гру слів? В залежності від теми, ідеї і т. п. мова, що використовується у творі може бути різною. Поки що до мене ні від кого не було претензій що-до моєї мови у творах, лише зі сторони орфографії. Та я і не претендувала на 12, ви що! Якщо у мене буде бажання чи цікавість, то я зміню твір. Пороте не, так, як ви гадаєте. Просто варто додати "гостринок", аби це опопвідання змушувало читичача більше думати. Що-ж, тепер хоч я знаю, що не в те поле пішла, повернусь назад!

І ще одне, геній - це поняття не таке вже й сильне, як ви гадаєте. Вони теж люди! І кожна людина може хоч частково ним стати, бо нічого не буває просто так. Геніальність у людині проявляється тоді, коли вона стає сама собою, на самоті з собою і починає думати над тим, хто вона така, відчувати навколишність. Хоч не обовязково вона повинна займатися наукою чи мистецтвом. Я ще раз кажу - ви помиляєтеся. Ви просто бачите по рівню мого оповідання, що його писала молода людина, а отже не можете в своїй голові вкласти, що якась там дитина оголошує на весь світ думки. Ви майже підсвідомо вважаєте думки молодих хибними, ось чому ніяк не можете скинути зі своїх плечей ношу яка стягує ваше світобачення. Скажіть мені, в якому саме віці людина відчуває навколишність най гостріше, більше звертає уваги на деталі, дивується всьому і завдяки цьому легше бачить правду? В дитинстві. Хоч тоді вона підупадає на рекламу. Геній - це та ж сама дитина. Дитина, що не загубила віру в щось незвичайне, цікавість до якоїсь окремої галузі, чи до усього. Поки ви цього не зрозумієте, то, можливо, не зможете бачити світ у всіх його проявах.

p. s. Я прекрасно знаю, що в інтернеті багато великих і маленьких г. а тому не вірю якому попало сайту.

© анонім (89.21.81.—), 13-07-2008

Шановна Олівіє, не хотілося б наживати собі на ГАКу ще ворогів. Тому, якщо б Ви писали про Машу, Колю, Васю, пташку або павучка, я б промовчала...
Але про одного з небагатьох геніїв, так би мовити, у чистому вигляді, геніальність якого зрозуміла людині будь-якого віку, фаху, будь-якої національності - отак, на рівні шкільного твору, та ще й такого , що не заслоговує - поки що - на п'ятірку. чи то на дванадцятку?!!
Шановний рецензент витратив на Вас багато свого часу та зусиль. Якщо ця тема дійсно вас хвилює, замість сперечатися з ним та ще й нарікати у інших гілках, який він поганий, прислухайтесь до його слушних зауважень. А він же зробив тільки дещицю зауважень з тих, які можна висловити щодо вашого - не ображайтеся - дуже недосконалого твору. Працюйте ще, доробіть, переробіть цей твір, не повторюйте якісь дурощі, що Ви вичитали в Інеті. Уявіть себе поруч з цією людиною. Зрозумійте, як він мислив, що він відчував. І -головне - як, яким боком це стосується нас з Вами сьогодні.
А тоді зробіть ще спробу, більш вдалу.
З повагою, Галина М. (Це дійсно я , але авторизуватися не маю часу).

© анонім (77.120.129.—), 12-07-2008

Е-ні, кого-кого, а мене ви не "переспорите". Скажу чесно - я вам дуже вдячна! Адже "любов" на справді виражається не в тому, що хвалити, а втому, аби учити. Дякую і вклоняюся!
Це була моя ціль - отримати таку подіну рецензію, як ваша - це означає що моя ціль виконана, що я справді показала людям невідомого Леонардо. Дуже дивно, що мої слова: ви не маєте ніякого права критикувати те, що мені здається нібито я похожа на Леонардо, ви сприйняли суто як так, як має бути. В психології це означає, що ви слабка духом людина і що ви не можете полізти своїм цікавим носом туди, куди вам забороняють. А отже ви підсвідомо тримаєте себе в залізних щелепах, а тим більше вважаєте (майже підсвідомо) що звичайні люди не мають ніякого права виражати власні думки?
Кому-кому, а вам варто прочитати мій твір "Щоденник феї", о ні! тільки не подумайте що я вас змушую, просто ви побачите той світ, який намагаєтеся підтримати.
Не очікували? Ви мені теж ніякий там не авторитет, навіть якщо знаєте багато заумних слів.

"Тоді цитуйте італійську, я перекладу собі, наскільки змога. Якщо не зможу - my bad. Якщо ви не здатні - вам мінус." - а ви що, гадаєте, що розумна саме та людина, яка знає італійську мову, чи повторює думки сучасних відомих науковців???
Розумна людина в основному зводить на крах старі усторї, згадайте, приміром, Галілея? З вашими утановами вам до геніїв, мабуть, як свині до неба.
Ви самі собі робите зле, пане Пацюкевичу. Я не винна в вашій вродженій тупості. От кого я вважаю розумним, так це Олега Derim-а слухайтеся його, бо будете плакати (т. е. прочитайте його рецензію).

Так, я не хотіла цього робити, але ви мене змшуєте:
1. ЛЕНАРДО ДА ВІНЧІ ПИСАВ ПРОРОЦТВА, хоч не називав їх прямо пророцтвами: "Тогда большая часть людей, оставшихся в живых, выбросят вон из своих домов прибереженное ими пропитание на вольную добычу птицам и наземным животным, нисколько о нем не за­ботясь." (885. C. A. 370 r). Я ж хотіла довести в своїй статті, що то хоч для Леонардо були пророцтва, проте вони вони не були повністю пророцтвами, бо відбувалися (прийдеться говорити вашими словами т. е. в енергію ви не вірите) в його голові, його свідомості як дійсніть (згадайте абстрактні і сюрреалістичні картини ось так і тут якщо ви вмієте хоч трохи мислити) частина з тих записів - його сни, частина - відчуття а інші - логічна послідовність того соціального кошмара, який творився в Відродженні.

2. "...И начав пыхтеть, и наполнив треском и сверканием искр всю печь кругом, стало подниматься растущее пламя, соединившись воедино, в воздух... когда верхушки пламени ударились в дно котла наверху..." (847. C. A. 116 v.) І це що, по-вашому чимось похоже на пророцтва ? Чи пророцтва чимось похожі на це???

3." "вірність заповідей" не є любов до "єпископів", з чого ви почали." це по-вашому, виходить, що так звана любов до віри це те ж саме що любов до ЄПИСКОПВ? Це ж повне безглуздя!
"(806. С. А. 67 r.) Пламя, уже месяц [пребывавшее] в печи у стекольщика, завидев, что приближается к ней свеча в прекрасном и блистающем подсвечнике, с великим усилием потщилось дотянуться до нее. И один из языков его, оставив естественный свой бег, оторвался изнутри от бушующего огня, коим питался, и, пробившись с другой стороны сквозь малую щель, бросился на свечу, бывшую поблизости, и, с величайшей прожорливостью и ненасытством пожирая ее, почти привел и себя к концу И тогда, желая помочь себе в продлении жизни напрасно пытался он вернуться в печь, которую он покинул, отчего и принужден был умереть и кончиться вместе со свечой. Так-то, в плаче и раскаянии, обратился он в удушливый чад, оставив всех братьев своих в блистающей и долгой жизни и красе." Якщо ви хоч трохи зрозуміли цю байку, то тут написано в символах про Бога - вогонь і його дітей - іскри (ви хоч повинні знати, що Лаонардо да Внчі коли-не коли, а полюбляв використовувати символи). І про розкаяння, подумавши трохи, гадаю, люба людина повинна зрозуміти що ця байка написана в підтримку релігії!!! А те, що я написала що люди, які жили у Відродженні не полюбляли Єпископів а отже і те, що вини проповідували, повинно означати що Леонардо був розумніший за тих людей.

4. "без таланту (*монети) - це так звана алегорія* це так звана "брехня"." Ну ви і даєте. Ви зовсім не вмієте читати книги, мабуть! Ця алегорія означає, і, гадаю, інші письменники зі мною погодяться: Талант зараз ми вважаємо як дарунок від природи, наші предки вважали талант як золоту монету. А отже це повинно означати, якщо подумати, що Леонардо да Вінчі не мав від природи особливого таланту, проте він трудився безперестанно, а гроші інших людей йому допомагали "не вмерти з голоду", так би написати... Я це добре зашифрувала для таких недогадливих людей як ви, і дуже рада, що у мене це вдалося! А в своєму оповіданні я доводжу цю думку. Тому тут справді є багато чого невідомого загалу про Леонардо.

І ще багато-багато чого... тільки місця не вистачає.

© анонім (89.21.81.—), 10-07-2008


Давайте спростимо. Точніше.
"не має майже ніякого наукового значення".
"не має майже ніякого значення"
"не має ніякого значення"

- "що пишуть про того самого Тараса Григоровича (його фани)"
* Гр. Грабовський "Шевченко як міфотворець".
Якщо це фан. Попри ваше - має велике наукове значення. Щонайменше - його цікаво читати, - на відміну.

- без таланту (*монети) - це так звана алегорія
* це так звана "брехня". Як було мною згадано, Леонардо існував на службі спершу де_Моро, потім на гроші короля французького. Це, якщо ви здатні зрозуміти аналогію, схоже на спосіб грошового існування Моцарта. "Алегорія" не працює. Ваша алегорія - хибна. Хибна = "брехня".

- "тягав Леонардо за уші". Не кажіть мені від себе, дайте першоджедело. Ви мені - не авторитет. Ше мені, знайшовся знавець Ренесансу... Вазарі? Тоді цитуйте італійську, я перекладу собі, наскільки змога. Якщо не зможу - my bad. Якщо ви не здатні - вам мінус.



Що ніяк не стосується - наступний крок - алегорії. Байки (про що я, з вашого дозволу, знаю) не дорівнюють пророцтвам.

- "вірність заповідей" не є любов до "єпископів", з чого ви почали.

- "і, чесно вам скажу, в нього було не мало проблем через це."
* "I fucking know that". Що справді нового можете додати?"


- "сліпа, тупа, чи надто пихата"
* Ясна річ - усі три. Якби ваша душевно-соплива хрєнь торкала хоч одну струну, ви би втямили - на додачу треба принаймні доопрацювати матеріал, аби було цікаво читати. На жаль, мені вже ся зустрічало з такими, як ви, не раз, не два. Подальще оформлюйте самотужки.

© анонім (71.249.65.—), 10-07-2008

Хочу вам сказати, що ви загубилися в потоці безумно-рекламної інформації про Леонардо да Вінчі. У вас, звісно, є своя точка зору і я не буду стрверджувати що вона повністю не відповідає реалії.
Проте цей твір-стаття - моє власне уявлення про цю людину, воно не має майже ніякого наукового значення. Тому такі великі ваші "возмущенія" не доречні. Згадайте, коли ви такий учений, що пишуть про того самого Тараса Григоровича Шевченка (його фани)? І ті твори також не мають великого наукового значення.
А те, що Леонардо писав пророцтва, мене також здивуало і я думала що це повна вигадка, доки не побачила і не прочитала їх на власні очі. А от, що вчитель по малюванню тягав Леонардо за уші - нічого дивного тут не має. Коли вчитель бачить великі здібності в ученика і хоче його навчити то він не омине від нього вимагати більше аніж від інших учнів. До того-ж подивіться ВЛАСНИМИ! очами на перші роботи цього художника, а не очами критиків, зрівняйте їх з роботами інших молодих майстрів відродження які могли годитися у сини чи внуки Леонардо - наскільки їхня техніка перевищувала техніку Леонардо.
А те, що Леонардо без таланту (*монети) - це так звана алегорія.
А ще Леонардо да Вінчі (ви, очевидно, цього також не знаєте) писав байки-оповіданнячка. З глибоким смислом, якщо ви хоч трохи знаєте Біблійні заповіді, то побачите що Леонардо в цих баєчках доводив вірність заповідей!!! Тим більш що він постійно носив з собою "Євангеліє от Іоана".
Розтинати трупи в той час справді було великим ризиком, і, чесно вам скажу, в нього було не мало проблем через це.
Таке враження що ви чи сліпа і тупа людина, чи надто пихата, що вважаєте що художні твори про якусь особистість повинні мати суто наукове значення:((((((((((( !
На останок скажу, що ми з ним (Леонардо) доволі похожі, особливо коли я була мала (ви не маєте права це критикувати бо то моя власна думка і мої відчуття перш за все).
Осноновний мій ресурс про Леонардо: vinci.ru. Там окрім простих статтей є дослівний переклад того, що він писав.

© анонім (89.21.81.—), 09-07-2008

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0113160610199 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif