стара казка на новий лад

Це було цікаво почитати, бо воно не стосувалося Вашого твору :)

Ви розумієте, пане Халва, критиком бути дуже важко і писати критичні статті дуже непросто. І коли читаєш твір, а на критику у тебе є . скажімо, 5 хвилин, то пишеш перше, що спало на думку. А в даному разі перще. що спало на думку, було - ой. як же це схоже на Буріданового осла.

І нового дихання Ви не надали, бо люди трахалися і до Вас.

Так що , в принципі, я не бачу нічого такого в цьому творі видатного і нового. Ну, так, можливо Ви перший описали проблему трахатися/не трахатися, ну. але це, скажімо так, потребує подальшого і дуже наполеглиого доопрацювання.

Чому ?

Тому що давно відомі , прописні істини не треба "выпячивать", їх треба маскувати в творі. А "выпячивать" можна щось нове.

Бо інакше немає ніякої інтриги.

© анонім, 06-05-2006

Марк Твен сказав, що найкраще у становищі Адама було те, що всі його жарти були першими. Я думаю це стосується усіх жанрів, тому і не маю наміру сперечатись, що до оригінальності сюжету. Але вважаю, що література тому і розвивається, що автори не бояться надавати старим як світ, пропахлим нафталіном сюжетам нового дихання (тобто акцентів, наголосів, підтекстів, по-людські це звучить як модерація / осучаснення).
Тому гадаю, що Ви пане Черкаський при бажанні можете знайти як прототип сюжету не тільки притчу про віслюка, але ще з десяток оповідань. (І не тільки до сюжету „свобода вибору...”)
Тільки давайте наступного разу не переказувати старі притчі. Я ж не розписую у відгуку хто такі Марк Твен і Адам. Все таки сайт орієнтується на людей, які цікавляться літературою. (А от коли Ви писали про астрономію, про розміри місяців, метеоритів і комет то це було цікаво пригадати!)
Олександр Халва.

© анонім, 06-05-2006