Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Однієї червневої ночі...

(Рецензія на твір: Десь від Духу вогню, автор: Зоряна Замкова)

Прохолодний вітерець обвивав обличчя траві і мені. Ми ніби злилися в одне, і я вже не відала, чи то я трава, що врослася на соколиних пригірках, чи то трава поцупила мою свідомість і грає в піжмурки з зорями - зорі за хмари, трава - за камінь... Скільки б тривала ця вічність одурманення навколишнім, якби раптом не дві яскраві світлинки посеред темряви? Серце барабанило-барабанило і на якусь мить зависло, наче платівка на патифоні... Змія?!!!!!...а-а-а-а-а... Т-и-х-о... Де мої речі? Якої мене сюди понесло? І хто колись міг навіть подумати, що я і природа - одне ціле? Ма-мо! Народи мене спочатку і я ніколи сюди не попрося ні ногою, ні словом, ні думкою... Ой! Людоньки! Як тільки я помалесеньку повернулася, аби дати дьору - на мене вилупилися з десяток таких же засвічених очей. Ну, думаю, кодло - кінець! І тут почувся голос подруги - Іди до нас! Тут світлячки!!! - Ху! Серце приземлилося і, немов сонячний потічок, знайшло своє русло. Хотілося жити далі... :)
Вибачайте, Зоряно, але не розповісти Вам цю історію про знайомство із світлячками не могла. Дякую, що розворушили мої спогади. Гарна у Вас поезія, спогадовибухова - от! ;)

З повагою,
М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027195930480957 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати