Десь від Духу вогню
світлячок залишився на стежці.
Лазуритом небес опромінився
в хатці трави.
І живе бомжувато, безтлінно,
мов спогади стерті.
Й не бере він тяжкого у лапки,
а чи до голови.
Просто так, просто тут
на листочку готує вечерю.
Просто так, просто тут
впізнає за звучанням росу.
І лоскоче боки лискуватому
панові Червню.
Він сміється. Й від сміху
на ньому листочки ростуть.
Десь від Духу вогню
світлячок залишився на стежці...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design