Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

для початку

(Рецензія на твір: Хлібопекарня, нічна зміна, автор: Галина Михайловська)

життя дає нам більше сюжетів, ніж ми здатні описувати. і це - нормально.
цікаво стає, коли хтось може висловити подарований життям сюжетик через творчість. ще цікавіше, коли він не соромиться вказувати, що це саме йому все і показано - оце, знач., я і є, отак і так. прошу, милуйтесь.

ще один епізод із життя ГМ. вміти розповісти, що не кажіть - це не хухри, не мухри, і навіть не суміш першого з останнім.. от воно тут і наявне.
тепер - до суті. щодо побудови, то все грає, я бачу грамотну побудову оповідання. закінчення дещо патосне, останнє речення мені нагадало до болю в голові знайомий рядок із вірша Пастернака про жизнь і полє.. ну, нічого не пооробиш, се ля ві - я згоден. власне, що рятує від заяложеності - це те, що завершення не збилось на моралізоторство, а підкидує кілька тез і думки щодо них автора. трішки суб'єктивно - але на це, відверто кажучи, плювати, це, зрешою, твір, а не транспарант.
маю кільука застережень щодо засобів, використаних у "пекарні".
в 3му рядку я б поставив тире після чобіт, а не кому, буде виразніше.
трохи нижче "варьят якийсь" - явний наслідок впливу російської ортоґгафії. треба "вар'ят". я думаю, що це механічна помилка, зумовлена незвичкою до писання апострофа.
"служба, небезпечна й тяжка". я б написав тут "і" замість "й" - дуже неоровирно виходить.
в останньому відтинку твору йдеться "лісною дорогою" - має бути "лісовою".
ще може бути якась муха, але то вже на моїй совісті - недобачив, знач. так сталось, може якось згодом(хоча - малоймовірно(; ).

є і те, що дуже сподобалось, і з лексики зокрема. на початку "плеканці" - я в захопленні. до мого словника вже! далі "світ замакітриться" - навіть дуже. "котрась із лави запасних" - може і банальність, але мені дуже до вподоби рішення, добра фраза.

ще щось було, але вже не пригадаю.. ну і нехай.

врешті, твір дуже людяний. вже звик, як казав на початку, до критичної відвертости авторки, майже звик до дійових осіб. 100% звикаю до якости. до її зростання. звик до нереально цікавих тем. навіть пишу ніби-то безособово, щоб не зациклюватись на особі автора - ту це складно, твір заблизький до цієї особи. вочевидь, буду продовжувати стеження за цими мемуарами.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.036841154098511 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати