|
|
| Авторів: |
719 |
| Творів: |
10782 |
| Рецензій: |
16391 |
|
|
|
Код:
|
|
 |
|
 |
Як жили на Півночі, пам’ятаю, визначали температуру так:
0-5 морозу - дрижаки, мокнуть руки у рукавичках, мокне спина і ноги
5-10 морозу - руки-ноги перестають мокнути, мерзнуть пучки, треба одягати подвійні рукавички
10-15 - як шморгаєш, "змерзаються" ніздрі
15-20 - дуже сухо стає, воздух чистий, тихо кругом
20-25 - як виходиш надвір, холод відчувається, як удар у груди та спину.
25-30 - оце вже й зірки скачуть, бо на сильному морозі болісніша пульсація крові в очах. Також дзвенить у вухах, "хвостик піджимається", людина спершу скукожується, наче цуцик, а потім перестає помічати мороз, що дуже небезпечно
30-40 - якщо не помиляюся, саме на цій стадії намерзає паморозь на віях
45-50 - сиплеться льод, як дихаєш, пара з рота одразу змерзається на морозі.
Ану, хлопці-дівчата, хто жив у Сибіру? Хтось мене виправить, може я десь помилилася?
Noelle Daath
© анонім, 16-05-2008 |
Пані Галино! А зорі на морозі справді скачуть! Я тільки хотів похвалити Вас за спостережливість, а тут читаю діалог із пані Ноель. Як пояснити це скакання? Думаю, що на віях намерзають мікрокрижинки, через які і видно зірки, а це створює враження "скакання".
В тексті є "свої" описки. Про них - окремо. М.Ц.
© анонім, 16-05-2008 |
Боже збав, чо’ це дико? То я вже хотіла натякати, мовляв, чи не треба Вам платити копірайт? бо дуже влучно сказано.
Тре’ і собі цю книжечку пошукать. Спасибі за назву.
ND
© анонім, 16-05-2008 |
Дякую, Noelle ( нічого, що я вже без "пані"? - спілкуємося багато, наче вже добре знайомі)...
А як можна не жаліти? У кожного ж своє... І нас є за що пожаліти, й усіх, хто є у світі. Якщо якась з тих дівчаток не дурна, то й вона жаліла тітку, що чапала повз неї ввечері додому, без макіяжу, вдягена в що попало, та ще й з торбою до землі. : ) Не мати зла - то, звісно, ще не значить робити добро. Але все ж таки хоч щось...
Мороз, аж зірки скачуть - зізнаюсь тільки Вам, вичитала у книжці.
"Українські народні прислівя і приказки", Киів, Держлітвидав, 1963 р.
Я її читаю на ніч :)
Там ще було - Оце мороз, з очима!
Козацький мороз!
Ото мороз, аж скрипить!
Мороз, аж скалки скачуть.
Але те, що я обрала, мені здалося наче колись чутим, знайомим, отож я на тому вислові і зупинилася. А що, дуже дико звучить?
Дякую за рецензію.
Галина М.
© анонім, 16-05-2008 |
|
|
|
|