Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51589
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Крокодилові айсберги. Відповідь пану Коці Черкаському

(Рецензія на твір: На конкурс: Аборт, автор: Василь Федорів)

Шановний пане Коко!
Стосовно верхівок айсбергів – пам’ятаєте притчу про чотирьох сліпих філософів і слона? Друже, так от у нас іще цікавіше. Ви тримаєте цю верхівку за хобот, а я – іншу верхівку іншого айсберга за хвіст, чи павспак.

Шановний пане Олесю !
Чомусь навіть Ви у цьому творі бачите лише верхівку айсберга ( позаутробний аборт), і навіть попри мій натяк в одній з попередніх моїх рецензій Ви не в змозі побачити глибину задуму автора.

Друже, глибину задуму автора я побачив настільки, наскільки я це зміг і настільки, наскільки автор мені це дозволив своїм твором. Те, що я в тій глибині побачив, чи радше зміг побачити, не відповідає моїм поглядам і думкам. Вочевидь, маємо не один монолітний айсберг однієї проблеми, а ціле підводне крижане царство різних проблем. Тому я про це й пишу.

Автор, пан Василь Федорів, взявши за "фішку" очевидне жахливе "ВОПІЮЩЄЄ" безглуздя - "позаутробний аборт" - показав , до чого призводить ( чи може призвести) надмірна демократизація суспільства.

Не маю жодних проблем з "фішкою", навіть вважаю її вельми вдалою знахідкою автора, завдяки якій досягається шоковий ефект у відносно невеликому за обсягом тексті. Але „надмірна демократизація суспільства”? Де ж Ви таке побачили у пана Федоріва? Це якось для мене звучить, ніби „надмірна свобода особистості”, чи „надмірна свідомість людини”, чи „надмірний розум”, чи „надмірний талант”. Адже демократія – це природня та самокорегуюча система самоорганізації homo sapiens'ів, де будь-які вади її пов'язані не з системою, а з недоліками й обмеженістю її виконавців і втілювачів – тобто окремих осіб, чиє функунціонування в цій системі починає їй шкодити. Тоді під час наступних демократичних виборів система самокорегується та позбувається тих окремих особистостей. Успіх і життєздатність такої системи досягається шляхом спроб і помилок, а найважливіше – спроб уникання подальших помилок. І все.

Адже справа не лише у жіночці-комфортистці , котра захотіла позбутися дитини, справа в тім, що вона не могла би цього зробити, якби не було відповідного Закону ! Лише ухвалений Закон дав їй можливість втілити свої забаганки в реальність.

Друже, оце вже верхівка не айсберга, а цінізму. Адже, за цією цинічною логікою, у сучасному суспільстві вже не може бути ані вбивства, ані крадіжки, ані будь-яких інших злочинів, бо законодавцями вже давно ухвалено відповідний Закон! Ось саме таке заплющування очей на реалії життя і є, нмд, страусиною реакцією. Та ще й частково крокодиловими слізьми.

Аборти – це насьогодні не стільки юридичне чи медичне питання, скільки моральне. А мораль - штука тонка, тому і рветься весь час. І мораль не тієї бідолашної жінки, яка здійснює цю жахливу процедуру, а суспільства в цілому й в першу чергу чоловіків, які очолюють і несуть відповідальність за це суспільство. Включно з політичною, економічною та моральною відповідальністю за добробут жінок і дітей.

І ще про нібито важливість закону в цьому питанні. Є у світі країни, та навіть і в сучасній Європі, де будь-які аборти заборонено законом узагалі. Якщо не помиляюся, аборти все ще категорично заборонено в католицькій Ірландії. Що ж там роблять, чи принаймні донедавна робили, ірландські католички, які мають небажану вагітність? Не порушують закону, а роблять все абсолютно в рамках закону. Їдуть з католицької республіки в сусіднє протестанське королівсто й роблять аборт там! І все законно. :-( А в країнах, де громадяни не можуть вільно пересуватися, відповідно розквітає індустрія нелегальних абортів, у жахливих умовах і з реальним ризиком для життя жінки.

До речі, говорячи про співвдношення „надмірної демократизації” та абортів. Навряд чи можна звинувачувати комуністичний уряд КНР у надмірній демократизації. Так от у них, з метою боротьби проти перенаселення, компартія вирішила жінок змушувати робити аборти чи просто стерилізувати їх після народження першої дитини. Натомість в Америці, де демократії навряд чи є надміру, проте значно більше, ніж у КНР, тепер саме йдуть запеклі дебати у суспільстві, й особливо між юристами, щодо прав людини заморожених у лабораторіях сперматозоїдів, які залишаються як надлишковий матеріал після вдалого штучного запліднення лишень одного з них...

Отже, з огляду на переважаючі тенденції в розвинених країнах світу, мені здається, що прогрес людської цивілізації рухатимется якраз не в бік запропонованої автором „Аборту” фішки позаутробних абортів, а навпаки – в напрямку припинення щосекундного геноциду мільярдів мільярдів мільярдів сперматозоїдів, які, за визначенням, є живими і невинними істотами, про які ще ніхто не подбав у законодавчій сфері...

Насамкінець мушу зазначити, що ця моя полеміка з шановним Кокою Черкаським насправді не стосується твору шановного Василя Федоріва, а радше торкається видимих і невидимих частин різних айсбергів, на які ми дивимося з різних кутів зору.

Щиро,
Олесь Б. :-)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027366876602173 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати