Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Запах хліба, автор: Микола Цибенко)

Ваше есе, та ще й в ці дні, змусило згадати дитинство. В ті часи війна вже скінчилася, але була ще поруч, ще майже вчора... Про неї нагадували остови ще невідбудованих після бомбордування будинків, дядьки, що доношували побілілі гімнастьорки, закріпляючи за поясом зайві рукави, розмови сусідок у дворі - про тих, хто не повернувся до нашого будинку... Тоді, як не дивно це зараз, не було телевізора. Ну, може, у когось найбагатшого - але це не в нас, і не в наших сусідів. То ж Перемогу відназачали без штучного пафосу, без гучних оркестрів, а за пляшкою горілки і за правдивими розповідями про нещодавно пережите. І ми, діти, крутилися навколо, і все це слухали, як страшну казку.
Ті люди зробили все, що могли зробити. А що перемога обернулася порзкою - не їхня провина.
Я часто уявляю собі свого батька: молодий офіцер, красень, справжній козак, переможець, крокує європейськими столицями, а навколо все буяє квітами. Бо ж весна, весна перемоги...
Чи розумів він тоді, що це щастя, це почуття власної сили, волі - тимчасове? Він був з тих, хто мав розуміти. Але мені так хочеться вірити, що тоді він був щасливим, хоч на короткий час.
Бо до нашої справжної Перемоги він не дожив, і це я за нього дивлюся сьогодні на місто, прикрашене не кривавими, а жовто-блактиними прапорами.
Дякую за Ваші спогоди, за ваші вітання зі святом.
Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039103031158447 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати