Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51573
Рецензій:	96017

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Макарій - це питомо слов"янське ім"я. Але дуже, дуже древнє.

(Рецензія на твір: Пророцтво (уривок з роману "Під знаком зорі Ясновиди"), автор: Габріелла)

Персонаж Макарій сидів під величезним, старим дубом, котрий пам"ятав ще похід Енея на нерозумних кацапів, і варив у алюмінієвому казанку справжній український борщ. Квасоля вже розварилася , тож Макарій накраяв туди картопельки , а через кілька хвилин - і помідорів. Виходило непогано.
- От чому дехто каже, що у мене неслов"янське ім"я, - міркував Макарій.- Я ж чистокровний українець. А їм"я у мене таке тому, що мої предки займалися виробництвом макарон. Справа в тім, що Еней, як дуже моторний парубок, дуже полюбляв макарони , особливо під помідорною підливкою. І тому у нього в штаті придворних було кілька макаріїв, котрі робили макарони. От, очевидно, від одного з тих макаріїв і походить моє питомо слов"янське ім"я.
Макарій затягнувся люлькою з міцною табакою, кашлянув....
Поглянув, чи не розбіглися його корови з телятами, котрих він випасав. Корови сумирно жували травичку, а капосні телята все-таки порозбігалися.
- Ні, - подумав Макар, - не буду я більше тут пасти телят. Розбігаються, ну їх на фіг. Він мрійливо затягнувся люлькою.
Мимо проходив якийсь чолов"яга.
- Гей, чоловіче, куди ти йдеш ? - крикнув пройдисвіту Макарій.
Пройдисвіт зупинився, поглянув убік Макарія, втягнув носом запах справжнього українського борща. Хвильку повагавшись, підійшов.
- Слава Йсу ! - привітався.
- Навіки слава ! - Відповів Макарій.- А також слава Перуну, Сварогу і діві Марії ! Присідай ...
Пройдисвіт присів.
- Борщу хочеш ? - Запитав Макарій.- Справжній, український.
- Не відмовлюся, - сказав пройдисвіт і , в свою чергу, вийняв із полотняної торби пляшку оковитої.- Будеш ?
- Звичайно, - погодився Макарій. - Сам женеш ?
- Та ні, оце коли проходив через Трипілля, купив у тамтешніх самогонщиків.
- Ну, і як там Трипілля ? - поцікавився Макарій. - Подейкують, там просто мама мія ?
- Так, - погодився пройдисвіт, - дуже культурне місто. Кілька театрів, багато вернісажів з виставками місцевої трипільської кераміки. Навіть книги є.
- Друковані ? - запитав Макарій.
- Ні, друковані поки що дуже дорогі, а так, звичайні, рукописні, на імпортному папірусі. Ось , я навіть купив один фантастичний твір, дуже цікавий. Називається "Слово о полку Ігорєвє".
- А що то за мова така чудернацька ? Чого не по-нашому, не по-людськи ? - запитав Макарій .
- Ну, у передмові говориться, що автор винайшов так званий "новояз", щось на кшталт так званої "блатної фєні", котрою буде розмовляти більша частина людства у майбутньому.
- Та ну, цей фантаст вже переходить всілякі межі пристойності , - вибухнув Макарій, прочитавши кілька сторінок. - Бути такого не може, як оце тут написано !
- Ну, так це, панібрате, і є фантастика, - пояснив пройдисвіт.- До речі, мене звати Олег.А Вас, шановний ?
- А мене Макарій, - відповів Макарій. - Я оце тут пасу корів, телят... Трави всілякі збираю...А що це в тебе за ім"я таке чудернацьке - Олег ?
- Та так, сам я з міста Новгорода, це на півночі України, трохи жив на Запоріжжі, а оце почув, що тут десь місто збираються будувати з білого каменю , і що обіцяють непогані заробітки. Сто гривень на день.
- Та я теж чув про це будівництво. Якісь три брати набирають бригаду. Одного , здається, звати Щек, а другого Хорив, а третього не пригадаю... якесь таке дивне в нього ім"я...
- Випадково, не Кий ?
- А , точно, Кий,Кий, - погодився Макарій.- Ну що, давай, наливай.
Пройдисвіт Олег налив у скляні келішечки по сто грамів оковитої, вони удвох із Макарієм по-козацьки крякнули і стали закусювати справжнім українським борщем.
Був сто двадцять другий рік до нашої ери за старим стилем.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.058534860610962 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати