ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 809
Творів: 12245
Рецензій: 18854

Наша кнопка

Код:



Рецензії

сподобалося

(Рецензія на твір: Острів (закінчення), автор: Ігор Скрипник)

© Олексій Тимошенко, 26-04-2008

Дуже цікава вийшла історія, фінал виглядає органічним, несподіваним. Так що вітаю автора з непоганим твором. Декілька не те,що зауваг, f так питань:

Але відповіддю була тиша – холоднокровна убивця тих запитань, яких він не мав кому задати. - якщо запитання нікому задавати,їх не задають, звідси якщо їх не задають - їх не вбивають.


Реальний та ірреальний. - в такому контексті протиставлення "Реальний та ірреальний" на МСД не зовсім правильне, бо ірреальне може бути цілком реальним шансом.

Та й хлопець хотів проконсультуватися до півночі на рахунок перепоховання у Дністрі з Катериною - виглядає якось формально (проконсультуватися - прямо якиись спец ця Катерина, ну ,там, юрист, психолог, файна розумна тьотя и т.д.)

Але запал різко згас, коли вони побачили всі подробиці поховання. - можливо слід було більш акцентувати увагу на тому що побачили ( я маю на увазі на переживаннях, повязаних з тим що побачили, ну, там страх, здивування, зацепеніння, тремтіння рук,ніг, вух і т.д,), а загалом з цього починається на МСД уривок,який автор не повністю допрацював, якось так все вийшло без емоцій:

"Допоки не потрапив на острів й не зустрів тебе – точно б не повірив! Але тепер вірю! Добре, що ми не вивільнили його до кінця. Мабуть витягнувши кілок ми б повернули йому всі сили. А те, що ти наплела про те, що його треба кинути у Дністер, щоб вивільнити душу, то все дурня! Просто хотіла звільнити упиря та повернути його проти нас. За що? Що таке лихе ми тобі заподіяли?" - по-перше, ланцюг думок пропущений ( про дурню) , а ці слова із знаком питання "За що? Що таке лихе ми тобі заподіяли?" - прямо моралізатор якийсь, і далі :

Що ти хочеш знати? – звернулася до хлопця Катерина.
- У мене багато запитань. - теж якось формалізовано, шаблонно.
Але то все на МСД, а так -гарно!
ЩИРО,О.Т.

Шановний Олексію!

Дякую за рецензію!

Врахую ваші зауваження і виправлю.

Щиро І.С.

© анонім, 30-04-2008

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0100560188293 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif