ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 719
Творів: 10782
Рецензій: 16391

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Два в одному :)

(Рецензія на твір: Острів (2), автор: Ігор Скрипник)

© Олександр, 13-04-2008
Відверто кажучи запізнився із рецензією на Острів 1 (помітив уже розміщений Острів 2) тому пишу дві заразом.
Про твір.
1.
Заінтригувало й сподобалося. Чекатиму продовження.
Але хотілось би плутанини, від якої би шерсть на загривку ставала дибки, а не пташок якихось незрозумілих (Гамаюнів мабуть :)
Прочитав перший раз навскіс (суб’єктивно не здатен сприймати багато просто тексту), але якщо буде моцне продовження обов’язково прочитаю усе спочатку.
Тоді вже й поприсікуюся до слів і не тільки.
2.
Читав повільніше.
Щиро.
До слів присікуватися не буду.
Бо ліньки та й ні до чого :)

Про мобільники.
Перша думка про мокрі: трохи натягнуто, як на мене.
Наступна про вже сухі: нащо вони тоді взагалі потрібні.
Остання про дзвінок: треба чекати Острова 3, де ті кляті мобільники нарешті мають стрелити.

Про русалку.
Щось має бути пов’язаним із колишньою.
І чогось десь на споді так хочеться, щоби вона мала басовий, прокурений і геть не мелодійний голос, а до того ж безбожно брехала мелодію.

Про острів.
Досі пам’ятаю острів на Ворсклі, де святкували екватор (студентський: п’яний волейбол трьома м’ячами, сімнадцять літрів самогонки й дві банки сливового варення, стогони у кущах).
Одним словом, як у анекдоті: «Він її зґвалтував, але у віршах це просто чудово.»
Так от, на ніч поліз відсипатися у палатку (як у Вас, до речі), а вночі (на острові ми дикунами самотньо гарцювали майже півтори доби), виповзаю і бачу довкола багаття чоловік двадцять бородатих дядьків (туристи? геологи? біси?), що волають під супровід кількох гітар сороміцьких пісень. Зранку нікого вже не було, і я так і не зміг ні у кого допитатися (усі спали, уявляєте?), хто ж то був.
По тому острівні чудеса (на жаль) тільки смішать.

Загалом.
Усе ще чекаю жахів із видраними кишками й голими дівчатами :)

Шановний Олексію!

Дякую за рецензію!

Пишу тут, бо з вашою рецензією трапилася незрозуміла містична оказія.:)

А реакцію Василя на розповідь друга й справді треба доопрацювати.

Щиро І.С.

© Ігор Скрипник, 14-04-2008

Шановний Олександре!

Дякую за рецензію!

Оце читаю ваші припущення і починаю міркувати, чи вносити зміни в текст. Втім вислухаю зауваги до всього твору і може дещо зміню. Принаймні ваші відгадки сюжету цікаві.

І оповідання не передбачається жорстоким. Поки що. А далі побачимо.

Щодо острова. На Прикарпатті, десь біля озера чи Дністра, справді теж бувають подібні ситуації, щоправда частіше коли компанії дуже великі.:)

Щиро І.С.

© Ігор Скрипник, 14-04-2008

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00962901115417 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif