Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51625
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про віщого птаха та інших....

(Рецензія на твір: Острів (2), автор: Ігор Скрипник)

Що то був Гамаюн, я здогадалась відразу - змальовано ж, мов на картині Васнецова, дуже точно. І на душі стало спокійно - значить, не аналог заморського горору, типу "Загублені- ппп", а своє, рідне. І дійсно, у другій частині вже й русалка намалювалась, і згадка про когось такого, що я й сном-духом не чула - мелюзинів. Сподіваюсь , що далі зустрінемось і з ними, і ще з іншими фольклорними персонажами. Бо ж вони, мабуть, і дійсно живі десь по наших ріках та лісах...
Ще хочу сказати про мобільні телефони. То, дійсно, чума для автора чи то горооу. чи то детективу. Бо можна ж подзвонити в будь яку мить з будь-якої далечі. А от вигадати - чому не можна подзвонити - то головняк... І автор спочатку почав боротися з цією проблемою, дуже старанно, але дещо по-школярському. Ну, намокли телефони, ну вишка впала... А ось, коли телефон зненацька задзвонив, та незрозуміло звідки озвався дівочим голосом - то вже, дійсно, моторошно, і класно.
Мені, наприклад, часто сняться жахи про телефон, що мовчить, або щось таке нерозбірливе промовляє... невідомо звідки... невідомо чиїм голосом...
Тут, дійсно, криється якась таємниця, якісь жахи...
Чекаю на продовження. Цікаво. Рекомендую.
Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035706043243408 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати